Вже давно віддзвеніло барвисте літо, яке лишило незабутні спогади у вихованців та керівників гуртків «Краєзнавства» і «Автентичного співу» Палацу дітей та молоді.
Працюючи у напрямку дослідження та вивчення обрядів, звичаїв, пісенної спадщини, фольклорний гурт «Мальва», який створений на базі двох гуртків, підготував фольклорно-етнографічне дійство «Ой на Івана, да й на Купайла» на матеріалах Баранівського та Новоград-Волинського районів. Саме цей обряд гурт «Мальва» представляв на Всеукраїнському фольклорно-етнографічному фестивалі «Купальські роси», що проходив у с.Немиринці Ружинського району Житомирської області на батьківщині народного депутата Павла Жебрівського.
Надзвичайно гарні враження лишилися від побаченого: відкриття фестивалю професійними виконавцями, участь фольклорних гуртів та вокальних ансамблів із різних областей України, конкурси, розваги, виставки майстрів, різноманітне піротехнічне шоу та активний глядач,який разом з усіма учасниками водив купальський хоровод.
Вражав і Подільський краєвид із запашними луками, де дівчата, збираючи різнотрав’я, плели купальські вінки, а ввечері пускали на воду великого озера.
Фольклорний гурт «Мальва» відзначений грамотою за збереження та відродження національних традицій та нагороджений призами.
А вихованці гуртка «Краєзнавства» під керівництвом Людмили Антонівни Анташевської й не здогадувалися про приємний сюрприз, який їх очікував, — перемога у Всеукраїнському конкурсі «Україна вишивана» та нагорода — поїздка на Закарпаття у Всеукраїнський центр туризму і краєзнавства учнівського активу, що знаходиться в с.Осій Іршавського району. За час перебування в таборі гуртківці ознайомилися з історико-культурною спадщиною, природними багатствами цього мальовничого краю.
Відвідали краєзнавчий музей в м.Іршава, середньовічні замки Мукачева та Ужгорода, які дивували своєю величчю і легендами, Державний музей архітектури і побуту в Ужгороді, монастирі Закарпаття, село Іза — центр лозоплетіння.
Незабутні враження лишилися після відвідування відомого на Закарпатті майстра-гончара Олександра Дворака, який продемонстрував послідовність створення виробу (глечика, макітри, миски) через призму філософського міркування.
Кожен день перебування на Закарпатті був насиченим та цікавим. Особливо запам’ятався приїзд до центру Міжнародного археологічного волонтерського загону, який займається розкопками середньовічного Невицького замку біля Ужгорода.
Приємно, що саме волонтерами-археологами є студентська молодь з різних країн, — Польщі, Чехії, Хорватії, Італії, Іспанії, США, України, яку обє’днує спільна мета.
Групи центру підготували доповідь про свій край та краєзнавчо-археологічну діяльність.
Житомирщину представляли — керівник групи Л.А.Анташевська з цікавою розповіддю про наш край та археологічні розкопки Городища. А на завершення команда продемонструвала фрагмент купальського обряду, що викликав у глядачів зацікавленість. Подарувавши археологам-волонтерам купальські вінки, на згадку сфотографувалися.
Перебуваючи в цетрі туризму і краєзнавства, здійснювалися походи в гори мінеральними джерелами Карпат, а також до лікувально-туристичного комплексу «Сонячна долина». Запам’ятався похід ущелиною річки Синявки, з перешкодами — (повалені дерева букового лісу, хиткі місточки, перехід вбрід), який діти пройшли достойно, напевне тому, що пили цілющу «живу» воду.
Після походу нас чекала справжня національна кухня — славнозвісний Закарпатський «Бограч», що готувався на вогнищі на березі річки Синявки. Дуже смачна страва! А особливо після 13 км. походу. Без «добавки» не обійшлось.
У спогадах вихованців залишаться блакитні Карпати, «Сонячна долина», річка Синявка з гірською крижаною водою, цілющі мінеральні джерела, запашні луки, високі смереки, села Осій ( що на осонні) та Білки— батьківщина народних артистів України Івана Поповича та заслуженого артиста України Степана Гіги.
У Всеукраїнському центрі туризму і краєзнавства перебували команди з 13 областей України — Західної і Східної. Слід відмітити, що діти показали яскравий приклад об’єднання. Адже головне для них — щира дружня атмосфера, більше знайомств та спілкування, взаємоповага та допомога, а інколи й симпатія. Прощаючись, діти трепетно обмінювалися подарунками й не стримували сліз.