«Проходьте хлопці і дівчата! Ближче підходьте. Ми вас вареничками та млинцями почастуємо, та ще й заспіваємо», — це було перше, що я з друзями почула, потрапивши на Свято літа в Городницю. Ми навіть не думали відмовлятись від запрошення, і не даремно, адже вареники були смачнючі, млинці — солодкі, а пісні лились рікою. Та й літо в розпалі — високе небо, ясне сонце, дивовижні пахощі трав та квітів додавали всім гарного настрою.
Загалом же селище Городниця має якусь свою особливу ауру — воно неначе заховалося серед лісів, тут напрочуд красива природа, а віддаленість від «цивілізації» і відсутність промислових підприємств створює враження, що життя тут йде тихо і розмірено. Звісно, така віддаленість створює городничанам і ряд проблем — тут дуже відчувається брак робочих місць, незайнятість населення стає проблемою номер один. Колишній Городницький фарфоровий завод, як і більшість підприємств цієї галузі на Поліссі, припинив своє існування. А він же колись був серцем селища, давав тисячі робочих місць! Нині з’явився інвестор, який зацікавився площами підприємства і планує тут випуск нової продукції — з базальту. Саме з ним зустрічався під час свого візиту до Городниці Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, який докладає всіх зусиль для того, щоб жителі Полісся мали нові робочі місця, щоб запрацювали нові підприємства. У результаті перемовин Володимир Михайлович пообіцяв всіляко сприяти створенню на теренах Городниці нового підприємства, яке з часом дасть селищу близько двох тисяч робочих місць.
Ось такі реалії життя городничан — хоч і непросто їм доводиться, але є все ж таки світло в кінці тунелю. Особливо, якщо гарні починання підтримуються на високих державних рівнях. А жителі селища вже неодноразово переконувалися у тому, що Володимир Литвин свого слова дотримується. Бо саме за сприяння Володимира Михайловича тут багато проблем вирішується — відремонтовано школу, Будинок культури, лікарню, встановлено газову котельню в БК, проведене нове сучасне освітлення вулиць, встановлено нові очисні споруди, перекрито дахи на п’яти багатоквартирних житлових будинках, збудоване футбольне поле і будується стадіон. І селяни щиро вірять у те, що ці добрі справи продовжуватимуться.
Наразі ж у Городниці — свято. Воно об’єднує, демонструє таланти, якими багатий цей край, додає всім гарного настрою.
Сказати, що на цьому яскравому і веселому заході зібралося багато людей — не сказати нічого, адже в той день прото яблуку ніде було впасти. Чарівні ведучі зібрали біля сцени великий гурт городничан та гостей селища (а на свято до Городниці приїхали жителі сіл практично з усієї округи) та почався концерт. Щиро кажучи, атмосфера була вражаюча. Гуляння просто неба — це, як ми в тому переконалися, найліпший спосіб провести Свято літа. На сцені виступали молоді, креативні, творчі особистості, які дарували всім присутнім пісні, танці та акторські номери.
Та й, крім концерту, розваг було багато. Малечу найбільше приваблювали стрибки на батуті, для дорослих цікаво було постріляти в тирі чи вилізти голіруч на високий-високий стовп. Власне, і самі дорослі, забувши про щоденні клопоти, відчували себе тут як діти — просто і невимушено.
У ході свята був ще один приємний момент — відзначення кращих представ­ників громади та вручення подарунків від Благодійного фонду Володимира Литвина «Майбутнє Полісся». Фонд відзначив цінними подарунками сільських та селищного голів району, творчі колективи, постійних учасників усіх концертів, організаторів Свята літа та навіть найактивніших уболівальників. Директор Фонду — Володимир Наконечний, — передав щирі вітання і гарні побажання від Володимира Литвина усім присутнім.
А тим часом вечір переходив у ніч, а це означало, що настав час запалювати вогнище. Під милозвучний голос ведучої ми зібралися навколо величезного багаття і заспівали всі разом: «У нас, і у вас хай все буде гаразд, щоб ми і ви щасливі були...». Свято таки вдалося!