Суспільство, яке прагне зберегти свою ідентичність, обов’язково потурбується про навчання дітей, підлітків — молоді. Справжня турбота полягає, насамперед, у духовному вихованні.
Приємно усвідомлювати, що заради цього можуть об’єднуватися різні сили суспільства. Так, наприклад, 29 жовтня цього року відбулися VІ Міжнародно-просвітницькі місіонерські Покровські читання, що проходили у столиці нашої країни. Вони стали майданчиком для діалогу Церкви, держави та системи освіти. Провідні викладачі духовних шкіл, академій, професори вищих навчальних закладів, вчені науково-дослідних інститутів, вчителі загальноосвітніх шкіл обговорювали проблеми виховання молодого покоління, пошуку комунікативних та психологічних прийомів у роботі з молоддю.
Але у той час, коли одні роблять усе можливе задля виховання молоді на духовних засадах, інші нав’язують нашим дітям Хелловін — «свято» відверто антихристиянського змісту. Прикрість полягає в тому, що таке нав’язування розпочинається серед найменш захищених — школярів.
Виникає низка запитань. Невже протягом року, в тому числі й у жовтні, нема інших свят? Чому шабаш нечистої сили називається днем усіх святих? З якою метою робиться ця підміна понять? Яка виховна мета заходів, що проводяться у школах нашого міста у день Хелловіну?
Зараз Хелловін (Геловін, Відьомська ніч, День померлих, Свято нечистих сил і зла, День темряви, Ніч цукерок та смертей…) набуває все більшої популярності в Європі. В Україну його святкування ввірвалося менш, ніж десять років тому з допомогою ЗМІ, американських кінофільмів та реклами.
А батьківщиною Хелловіну є Ірландія, оскільки саме тут колись зародилося це старовинне кельтське язичницьке свято, яке відзначалося в ніч із 31 жовтня на 1 листопада.
Переважно люди вважають це свято нешкідливою веселістю. Але за маскою Хелловіну криється тисячолітня історія диявольського зла, тісно пов’язана з окультизмом і сатанізмом.
У кельтських народів була традиція — святкувати кінець теплої пори року, приносячи жертви своєму «богу смерті і злих духів» (духу) Саману. Кельти вважали
1 листопада днем смерті, оскільки листя з дерев опадало, дні ставали коротшими, сонце сідало раніше, а температуpa повітря різко падала. Вони вірили, що їхній «бог сонця» Мак Олла починав втрачати силу через зростаючу силу бога смерті Самана. Крім того, вони вірили в те, що 31 жовтня Саман збирав духів усіх померлих за останній рік. Померлі, згідно з переконаннями цього народу, мешкали в тілах тварин у покарання за свої злі справи. Напередодні фестивалю на честь Саману (тобто, 31 жовтня) цим духам дозволялося повернутися додому і відвідати живих. З метою захисту людей, жерці друїдів проводили церемонії поклоніння темним силам, під час яких у жертву приносили коней, котів, чорних овець, буйволів, а також і людей. Їх поміщували в окремі клітки і спалювали. Це все робилося, щоб задобрити Самана і захистити себе від злих духів. Історично Хелловін є суто язичницькою традицією і днем окультно-демонічного поклоніння.
У ньому немає нічого християнського.
Сучасна назва свята пов’язана з 835 роком, в якому, відповідно до указу папи Римського Боніфація IV, Західна Церква почала святкувати День усіх святих (1 листопада). Враховуючи те, що дати цих двох свят збіглися, ніч Самхейна почали називати «All Hallow’s Eve» (навечір’я (дня) Всіх святих), або просто (Hallow E’en).
Звичай бешкетувати у цей день був привезений у США ірландськими та шотландськими іммігрантами.
Для більшості українців Хелловін — просто маскарад. Але, як не крути, а містика дійства залишається. Святкування Хелловіна «жартома» все одно є небезпечною грою зі злими силами. Дітям та молоді подобається щось таємниче та магічне, що і пропонує це «свято», руйнуючи тим самим їхні морально-духовні орієнтири. Найгірше при цьому те, повторимося, що це «святкування» зараз масово проводиться у школах, як, мовляв, «інтернаціональне» і «жартівливе». Але нічого позитивного у ньому немає. Шкода, що сильні чужоземні традиції поглинають нашу власну українську, а тим паче — християнську, ідентичність.