Поміж Богородичними празниками церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. В Україні його відзначають 14 жовтня як свято релігійне, національне, родинне. У народі цей празник ще носить назву «Третя Пречиста». Встановлений він був як подяка за заступництво Богородиці над Царгородом.Головний мотив встановлення цього празника — це видіння св.Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, оточили араби, повсюди в місті панувала тривога. У храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховували Її ризу, відправляли всеношну, храм був переповнений. Саме тоді після відправи св.Андрій Юродивий та його учень Епіфан мали видіння: від царських дверей (так раніше називали головні двері церкви, через які входили до храму) йшла світлом осяяна Богородиця у супроводі Івана Хрестителя та Івана Богослова, при співі великого хору святих. Богородиця підійшла до престолу, вклякла, довго молилася і плакала. Після цього, як бачив св.Андрій, Вона зняла зі своєї голови хустку-покров-омофор і широко простягла її над народом у церкві. Коли видіння зникло, то св.Андрій та Епіфан зрозуміли, що Богородиця прийшла, щоб врятувати місто. Як наслідок, вороги таки відступили, і місто виявилося врятованим.
Історики не можуть дати чіткої відповіді, коли жив св.Андрій, і коли відбулося чудо заступництва Богородиці над Царгородом. Одні дослідники стверджують, що св.Андрій жив при імператорі Леві I Великому (457-474 рр.). Тобто, у V столітті. Інші, яких більшість, час життя св.Андрія відносять до часів імператора Лева VI Мудрого (886-911 рр.) — на початок Х століття.
Празник Покрова має службу великих празників зі всеношною, але не належить до 12 великих свят церковного року. Він не має ані перед, ані попразденства.
Культ Богородиці як Заступниці і Покровительки широко розвинувся серед українського народу — українські князі, королі, військо, козаки та гетьмани обирали Богородицю своєю Покровителькою та Опікункою.
Запорізькі козаки мали на Січі церкву в честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Вибираючись у похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали Їй подяку. А Українська повстанська армія проголосила празник Покрова своїм офіційним святом.