16 лютого — 30 років світлої пам’яті рідненької матусі, бабусі, прабабусі — Марії Іванівни ОЛЬШЕВСЬКОЇ

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небесне, вічний спокій.

Вічно сумуючі дочки, зять, внуки, правнуки

Наш рідний, ти завжди в наших серцях!

13 лютого — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті коханого чоловіка, люблячого батька, дідуся — Франца Августовича ГАРЛІНСЬКОГО

Минув рік, як ти пішов у вічність, але для мене це і нині, немов страшний сон і так хочеться скоріш прокинутися і побачити тебе, як раніше. В той день ти радів життю, і ніхто не міг подумати, що смерть чорною пеленою вже нависла над тобою. Що ж, рідний,ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Ми завжди будемо тебе пам’ятати. Нехай свята земля і Господь береже твій вічний сон, дарує Царство Небесне твоїй душі.

З глибоким сумом дружина, діти, онуки

14 лютого минає 2 роки, як пішов з життя дорогий чоловік, дідусь — Володимир Іванович ДЕРКАЧ

На душі — біль, печаль і сум. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, д іти, онуки, сестра, теща, куми

15 лютого — 40 днів, як пішов з життя коханий чоловік, люблячий татусь, найкращий дідусь — Володимир Степанович ВАСИЛЮК

Серце плаче і болить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Прости, що не змогли тебе спасти, прости, що не змогли тобі допомогти. Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тато, таточко, татусю рідненький, навіки покинув ти нас, дорогенький. Ти був для нас, наче пташка, мов щебетливий соловей. Без тебе, любий, сумно й важко, і серце плаче кожен день. Помолимось за тебе, рідний, і свічка тихо спалахне. У Бога ласки поблагаєм, бо щиро любимо тебе. Спи, рідненький, спочивай і забудь тривогу. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.

Сумуючі дружина Галина, дочка Оксана з сім’єю, син Роман з сім’єю та сестра Світлана

17 февраля — 2 года, как нет с нами любимого мужа и отца — Василия Михайловича ТОРОНИ

Опустела без тебя земля, мне теперь тебя вернуть нельзя. Стал пустыней для меня наш дом, потому что больше не живёшь ты в нём. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке.

Жена и дочь Даша

15 лютого минає 9 років, як раптово пішла з життя дорога дружина, мама, бабуся — Марія Михайлівна ГОРБАТЮК

Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. Це наше справжнє горе, біль і втрата. Не віриться, що тебе немає, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Хай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З глибоким сумом чоловік, дочка, сини, зять, невістки, онуки

15 лютого минає 40 днів, як перестало битися серце Олександра Григоровича ПОРТЯНКА

Згадайте і пом’яніть добрим словом чудову людину. Царство Небесне, вічний спокій і світла пам’ять.

Сумуючі рідні та близькі