Добрий день, редакція газети «Звягель»! Сім років тому я розлучилася з чоловіком. Від даного шлюбу маю неповнолітнього сина. Після розлучення батько дитини жодним чином нам не допомагає і не цікавиться життям сина. Нещодавно мій брат, який проживає за кордоном, запросив нас із сином до себе в гості. Але мій колишній чоловік не хоче надавати згоду на виїзд. Чи існує правовий механізм виїзду за кордон із неповнолітньою дитиною без згоди батька?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Згідно з частиною 2 статті 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №932 від 11 липня 2007 року, затверджені правила перетину державного кордону громадянами України.
Згідно з частиною 2 вказаних Правил, перетин державного кордону для виїзду за межі України громадян України, які не досягли 16-річного віку, виїзд за межі України громадян України, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або в супроводі осіб, які уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред’явлення оригіналу або нотаріально посвідченої копії рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Статтею 18 Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, — того з них, із ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Відповідно до п.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей, у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Згідно зі ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно зі ст.3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Виїзд дитини за кордон із матір’ю з метою розширення свого кругозору, вивчення іноземної мови та оздоровлення не можна вважати перешкодою для батька у спілкуванні з дитиною, оскільки така дія не є спрямованою на віддалення дитини від батька, а в даному випадку — зумовлена забезпеченням дитині умов для відпочинку та оздоровлення і вчиняється в її інтересах. Крім того, дозвіл на виїзд не позбавляє батька права спілкуватися і перебувати з дитиною.
Отже, в такому випадку надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька здійснюється на підставі судового рішення. Позивачу необхідно подавати позов про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька та довести, що батько не бере участь у вихованні дитини.