Переохолодження організму розвивається внаслідок тривалого перебування на холоді, особливо — у вологу й вітряну погоду. Найбільш вразливі до переохолодження — діти.
Дитина переохолоджується швидше, ніж доросла людина. Причому, чим меншого вона віку, тим менше їй потрібно часу, щоб переохолодитися. Це пояснюється незрілістю в організмі малюків механізмів теплорегуляції і теплопродукції.
Карапузи до року не тремтять від холоду. Це означає, що зігріти самі себе, вивільняючи енергію шляхом м’язових скорочень, вони ще не здатні. Тому у маленьких дітей набагато швидше, ніж у дорослих, спазмуються судини шкірних покривів і настає гіпотермія.
Як же її помітити та як визначити? При гіпотермії діти стають млявими, апатичними, їхні рухи сповільнюються, втрачають колишню жвавість і координацію.
Якщо переохолодження мало місце, але воно було короткочасним, і дитина правильно була виведена зі стану гіпотермії (зниження температури тіла або переохолодження), то жодних небажаних наслідків бути не повинно.
А от у випадку, якщо гіпотермія була тривалою і глибокою, не тільки послаблюються захисні сили організму дитини, в ньому відбуваються незворотні процеси, які можуть мати негативні наслідки в майбутньому.
При тривалій гіпотермії у клітинах сповільнюються, а потім і припиняються обмінні процеси. Це призводить до загибелі клітин. Чим сильніше переохолодження організму і чим довше воно триває, тим більше клітин гине. Особливо це стосується головного мозку, який після гострої гіпоксії (кисневого голодування) може відновитися лише частково. Це і є найбільша небезпека переохолодження. Відмирання клітин мозку — явище незворотне. І воно загрожує розладами деяких функцій нервової системи. Але таке відбувається вже на останніх стадіях гіпотермії і зустрічається рідко.
Щоб запобігти переохолодженню вашої дитини під час зимових прогулянок, ви повинні, перш за все, знати, які ознаки вказують на те, що дитина не просто злегка змерзла, а що її стан вимагає термінового вашого втручання.
СИМПТОМИ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ
Дуже холодні кисті рук. Шкіра на них — червона. Чутливість до холоду слабка або зовсім відсутня. При енергійному розтиранні малюк скаржиться на біль і печіння.
Зміна кольору шкіри обличчя: спочатку вона червоніє, а потім стає неприродно блідою, навіть набуває синюшного відтінку.
Часто гіпотермія супровод­жується обмороження кінцівок, вух, щік. Тоді можна помітити на них білі плями.
Червона облямівка губ світлішає, а навколо них виділяється тонкий синій кант.
Дитина може гикати і тремтіти.
При переохолодженні малюк стає до всього байдужим. Бажання грати і веселитися у нього зникає, змінюючись почуттям втоми, апатії, сонливості.
Рухи дитини стають сповільненими, не координованими.
Якщо просунути руку під одяг, то нерідко можна виявити холодну сорочку або ж відсутність очікуваного під нею тепла.
Після повернення з прогулянки, коли малюк роздягнеться, доторкніться до його ніг в області литкових м’язів, на внутрішній поверхні стегон, у паху. Якщо вони холодні, то переохолодження, однозначно, мало місце під час прогулянки.
Температура тіла при гіпо­термії у немовлят опускається нижче 36,4 °С. А у дітей старше року — нижче 35,9 °С.
ЩО НЕОБХІДНО РОБИТИ ПРИ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННІ
При переохолодженні зігрівати малюка потрібно поступово і рівномірно.
Опинившись у теплі, одразу ж зніміть із дитини верхній одяг і взуття. Ручки і ніжки дитини відігрійте теплом своїх рук. Не розтираючи.
Уважно обстежте шкіру малюка на наявність обморожень. Ці ділянки шкіри потрібно зігрівати повільніше. Намагайтеся їх не торкатися.
У громадських місцях укутайте дитину своїми теплими речами. Обійміть і спробуйте зігріти своїм тілом.
Вдома краще одразу зняти з дитини весь одяг і занурити її в теплу (не гарячу) ванну. Поступово температуру води можна підвищувати.
Дайте дитині випити теплий солодкий чай, теплу калорійну їжу, щоб відновити сили, витрачені її організмом на те, щоб зігрітися.
ЧОГО КАТЕГОРИЧНО РОБИТИ НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ
Не можна розтирати дитині переохолоджені, з ознаками обмороження, ділянки тіла. Розтирання здатне пошкодити переохолоджені судини. Це загрожує безліччю дрібних підшкірних крововиливів.
Поїти і годувати малюка гарячим. Питво і їжа повинні бути теплими. Різкий перепад температур травмує слизову оболонку горла.
Зігрівати дитину в гарячій ванні або обкладати гарячими грілками. Знову ж таки, вода у ванній і в грілках повинна бути теплою. Краще всього починати з 32-33 °С і поступово підвищувати до 37 °С.
Не можна відігрівати дитину біля обігрівачів, грубок, батарей через ризик пошкодження судин при різкому перепаді температур. Зростання температури її тіла повинне бути рівномірним і поступовим.
ПРОФІЛАКТИКА
Щоб дитині під час зимової прогулянки було тепло і комфортно, — утримайтеся від екстриму. Гуляйте з малюком, коли на вулиці не настільки холодно і вітряно. Температура повітря не повинна бути нижче -10-15 °С. І не забувайте при цьому кожні 20-30 хвилин заходити в приміщення, щоб трохи зігрітися.
Беріть із собою на прогулянку термос із теплим чаєм. А час проводьте з дитиною активно, більше рухайтеся. І, звичайно, найголовніше — правильно підбирайте одяг для малюка. Одяг повинен бути теплим, натуральним, дихаючим і багатошаровим. Але у жодному разі він не повинен сковувати рухи дитини, тобто бути тісним, або занадто великим. Це також стосується взуття.
Якщо ваш малюк веселий і активний, якщо шкіра у нього рожева, а щічки — рум’яні, руки теплі і під верхнім одягом у нього теж тепло, то турбуватися про те, що дитина переохолодилася лише тому, що ніс у карапуза холодний, вам зовсім не варто.