17 квітня — 9 днів, як передчасно пішов з життя дорогий і рідний чоловік, батько, дідусь — Юрій Іванович Кочук

У скорботі голови схиляємо, сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Вічно сумуючі дружина, діти, внуки та уся рідня

18 квітня — 3 роки, як перестало битися серце Юрія Костянтиновича Ткачука

Вже три роки, як сумуємо, сину, без тебе, уявляємо тебе ще живим. Не прийдеш вже ніколи до хати і не ступиш на рідний поріг. Ти пробач нам, рідненький, що тебе врятувати не змогли. Вічний спокій настав дуже рано у обіймах сирої землі. Сумно, тяжко без тебе, рідненький, спи спокійно, сину дорогенький. Царство Небесне тобі.

Вічно сумуючі батьки, сестри, брати, племінники, дружина, діти

20 апреля — 10 лет, как ушёл из жизни дорогой, любимый муж и папа — Александр Викторович Швицов

Светлая память о тебе навсегда останется в наших сердцах. Царство тебе Небесное. Кто знал и помнит, пусть помянет тебя в этот день.

Жена, дочь

Твій вічний сон — наш вічний сум...

Юрій Олексійович ЛЕМІШ

06.09.1952-18.04.2006 р.

Нам так не вистачає твоєї привітної посмішки, доброти, турботи про всіх нас. Ти був для нас тим сонечком, промінчики якого завжди зігрівали наші серця.

Пам’ятаємо, любимо, дякуємо за все, сумуємо

14 квітня — 3 роки, як немає з нами Євгенії Купріянівни Боньковської

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будемо пам’ятати, була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онук, рідні

19 квітня минає рік, як пішов назавжди з життя дорогий чоловік, турботливий батько, дідусь — Олександр Адамович Вирвас

Холодний вітер листя носить, а за дверима вже весна. Серце болить, душа голосить, тебе із нами вже нема. Без тебе хата спорожніла, не переступиш вже поріг, сюди не прийдеш ти ніколи, не стрінеш родичів своїх. Земля тобі хай буде пухом і Вічне Царство в небесах. Тебе ніколи не забудемо, назавжди ти в наших серцях.

Вічно сумуючі дружина, діти та онук

15 квітня — 30 днів, як пішов у вічність наш дорогий Павло Іванович Бєлов

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих Тебе вже немає. Ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за Тебе. Господь хай пошле тобі Царство Небесне і земля Тобі буде пухом. Хто знав Павла, — згадайте і пом’яніть.

Вічно сумуючі рідні, діти

16 квітня минає 15 років, як перестало битися серце Сергія Вікторовича Матушевського

На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять вічно житиме у наших серцях. І скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. Нехай сонце зігріває твою могилу, а земля свята хай пухом буде і береже твій вічний сон.

Вічно сумуючі: дружина, діти, внуки, правнуки та всі рідні

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи…

16 квітня минає рік, як перестало битися серце доброго, дорогого чоловіка, чуйного батька, турботливого дідуся — Віктора Євгенійовича Дідика

Той день, коли твій світ погас, і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, з яким не можемо змиритись. Такого милого, святого, такого доброго, як ти, такого щедрого, простого нам вже ніколи не знайти. Нехай Господь тобі дарує життя — те, вічне, неземне, і хай навік тебе полюбить і прийме в Царствіє своє. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

З глибоким сумом дружина, діти, онуки і вся рідня