Добрий день, редакція газети «Звягель»! Звертається до вас приватний підприємець. Нещодавно від своїх колег почула, що почалися перевірки приватних підприємців управлінням Держпраці, і за результатами цих перевірок застосовують «космічні» штрафи. В яких випадках та на які суми може оштрафувати Держпраці?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
З 01 січня 2015 р. набули чинності зміни, внесені до ст.265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), якими були істотно підвищені розміри штрафів за порушення трудового законодавства.
Так юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (41340 грн.), за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;


• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі


• у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (4134 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення;


• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (13780 грн.), за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;


• недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (13780 грн.), за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;


• порушення інших вимог трудового законодавства, — у розмірі мінімальної заробітної плати (1378 грн.).

Донедавна такі штрафи залишалися всього лише задекларованими у трудовому законодавстві.
Але постановою від 03.02.2016 р. №55 Уряд вніс зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509.
Встановлено, що Порядок №509 визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ст.265 КЗпП та ст.53 Закону України «Про зайнятість населення» (раніше — тільки ст.53 Закону України «Про зайнятість населення»).
Штрафи можуть бути накладені на підставі:

• рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;


• акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, як і раніше, уповноважена посадова особа приймає не пізніше, ніж через 10 днів із дати складення акта перевірки. Уповноваженими особами є голова Держпраці, його заступники, начальники управлінь і відділів Держпраці та їхні заступники (з питань, що належать до їх компетенції), начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.
Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

• у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою ст.53 Закону України «Про зайнятість населення»);


• у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою ст.53 зазначеного Закону);


• органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою ст.265 КЗпП).

Незастосування санкцій було пов’язане, значною мірою, з тим, що не було порядку застосування цих штрафів та дією мораторію на перевірки.
Із 10.02.2016 р. набула чинності постанова №55, якою і визначений механізм накладення штрафів, прописаних у ч.2 ст.265 КЗпП, а тому й активізувалось управління Держпраці й почали штрафувати підприємців, хоча до цього мало хто взагалі чув про цю організацію.
У таких умовах можемо тільки поспівчувати малому та середньому бізнесу та порадити якнайшвидше усунути наявні порушення трудового законодавства.