«Геть неподобство!»
— Доброго дня, шановна громадо!
Гадаю, що представлятися мені не потрібно, бо ми вже давно знайомі!
А хто мене ще не знає, то це я — відомий блогер Гаврилій Кондолуб.
Як добре, що є така штука, як Інтернет! Еге ж?
І я — еге ж!
Бо є завжди можливість поспілкуватися з вами, з містом, яке я дуже люблю, як і вас люблю, мої любі, незчисленні шанувальники!
Але перейдемо до головного. Я знову хочу заявити про чергове неподобство з боку діючої влади...
Ага, про владу. Мені тут почали закидати, ніби я претендую на крісло мера. Брехня!
Хоча, скажу так: що то за солдат, котрий не мріє стати генералом! А генерали, скажу вам, шановна громадо, мають більші можливості здійснювати потрібні для народу справи.
Це я — про нормальних генералів! Про адекватних! Менеджерів! Чесних! Патріотів!..
Ну, ви натяк зрозуміли, дорогі мої шановні.
Отже, про неподобство. Чергове.
А воно ось яке коїться. Оце гуляв у центральному парку. Хороше так було! Пригріло весняне сонечко! Пташки заспівали! Настрій...
Як не було… Настрою. А чому? Бо під крислатою липою побачив неподобство! Зграю бабусь, у складі трьох штук, які на лавці дудлили «Бренді-колу»! А може, то й не «Бренді-кола» була, а підфарбований самогон? Зараз бабці хитрющі пішли!
Хіба це не неподобство?! Це ж центральний парк культури і відпочинку!
На що дивиться влада?! Де правоохоронні органи? Зі своїми функціями?!
З такими негативними прецедентами нещадно потрібно боротися!
Ось через таке і подібні неподобства в нашому райцентрі я і хочу стати отим генералом, котрий і наведе в місті порядок!
Прикро. Засмучений я.
Однак до зустрічі!
Бажаю добра!
— Доброго дня, шановна громадо!
Гаврилій Кондолуб!
Я знову в ефірі.
Щемить у мене серце. За наше місто. За вас, любі містяни! За брак комфорту для вас, який у вас забирають тут декотрі...
І як воно не болітиме, оте моє серце, коли мало не щодня стикаєшся з усілякими неподобствами, на які влада закриває очі.
Але в мене очі не закриваються. Я все бачу. Я на все реагую. На неподобства!
Автобуси як хочуть, так і ходять.
Народу на зупинках товпища стоять! Навмисне об’їхав автівкою усі зупинки міста, аби перевірити це неподобство!
А оце вчора в місто забіг скажений заєць!
Когось, кажуть, покусав.
І на що дивиться наша влада?
На що дивляться мисливці?
Треба їм, отим мисливцям, не по полях і лісах гасати в пошуках дичини, а збиратися в гурти і пильнувати місто. Щоб ніяка чотирилапа скажена істота не забігала до міста!
А подивіться, які в нас дороги! Яма на ямі і ямою поганяє! І ніхто нічого не робить!
От коли я сяду в крісло... тобто, стану генералом, тобто, мером міста, то я таких неподобств не допущу!
Але про це поговоримо наступного разу.
До зустрічі!
Бажаю добра!
— Доброго дня, шановна громадо!
Вас вітає Гаврилій Кондолуб! Найвідоміший блогер!
Отже, я знову в ефірі. Ех-хе-хе-хе-хе-е-е-еее...
Неподобство...
На вихідних хотів відпочити. Зайшов у перелісок. Над кронами дерев — сонце світить. По-весняному гріє. Пташки співають.
І як вони ще співають?! Коли кругом — таке неподобство. Кругом — стільки сміття! На що дивиться влада? Адже оце все неподобство гниє і з грунтовими водами потрапляє до
річки. А потім ми тую воду п’ємо.
Неподобство!
Але ми, наша команда, можемо виправити ці неподобства.
До речі, нас уже зібралася добряча команда. Фахові, знаючі люди. Хоча, нам дехто закидає, що ми, так би мовити, з «колишніх». Але варто знати, що старий кінь борозни не зіпсує. Хоча й глибоко… кгм… але не про це зараз.
І ми знаємо, що треба робити. Насамперед маємо поліпшити життя наших громадян. Подбати про молодь. Для неї ми спорудимо в кожному районі спортивний майданчик.
Набудуємо заводів, фабрик. Безробіття в нас не буде!
Хоч часи зараз надто важкі, але варто думати і про більш вагомі завдання. Такі, наприклад, як достойні заробітні плати, пенсії.
Кажете, як ми на це вплинемо?
А що то за мер міста, котрий не мріє стати міністром? А то й самим...
Кгм... Але все в наших руках. Тільки разом здолаємо труднощі.
Наш девіз: «Геть неподобства! Давай подобства!»
Бажаю добра!
— Доброго дня, шановна громадо!
Гаврилій Кондол...
Що таке?..
Вибачте, шановна громадо. Терміновий дзвінок...
Оце неподобство! Надійні джерела повідомляють, що у західну частину міста прискакала скажена чупакабра!
Прошу пробачення, шановна громадо, але мушу відбути на місце події. Що там почую чи побачу — розповім вам при черговій зустрічі.
— Доброго дня, шановна громадо!
Гаврилій Кондолуб.
Блогер. Ваш.
Я прибув із місця подій. Отих. Скажу одразу: скажена чупакабра була. Це засвідчили місцеві жителі. Такі приємні і милі бабусі. До речі, десь я їх уже раніше бачив. Але суть не в тому. Суть у тому, що скажена чупакабра зникла.
Отака у нас влада. Навіть і в цьому випадку вони бездіяльні! Це ж цілісінька чупакабра! Не заєць! Чупакабра! І щоб випустити з поля зору?! І не затримати?!
До нових неподобств.
Бажаю...
Гадаю, що представлятися мені не потрібно, бо ми вже давно знайомі!
А хто мене ще не знає, то це я — відомий блогер Гаврилій Кондолуб.
Як добре, що є така штука, як Інтернет! Еге ж?
І я — еге ж!
Бо є завжди можливість поспілкуватися з вами, з містом, яке я дуже люблю, як і вас люблю, мої любі, незчисленні шанувальники!
Але перейдемо до головного. Я знову хочу заявити про чергове неподобство з боку діючої влади...
Ага, про владу. Мені тут почали закидати, ніби я претендую на крісло мера. Брехня!
Хоча, скажу так: що то за солдат, котрий не мріє стати генералом! А генерали, скажу вам, шановна громадо, мають більші можливості здійснювати потрібні для народу справи.
Це я — про нормальних генералів! Про адекватних! Менеджерів! Чесних! Патріотів!..
Ну, ви натяк зрозуміли, дорогі мої шановні.
Отже, про неподобство. Чергове.
А воно ось яке коїться. Оце гуляв у центральному парку. Хороше так було! Пригріло весняне сонечко! Пташки заспівали! Настрій...
Як не було… Настрою. А чому? Бо під крислатою липою побачив неподобство! Зграю бабусь, у складі трьох штук, які на лавці дудлили «Бренді-колу»! А може, то й не «Бренді-кола» була, а підфарбований самогон? Зараз бабці хитрющі пішли!
Хіба це не неподобство?! Це ж центральний парк культури і відпочинку!
На що дивиться влада?! Де правоохоронні органи? Зі своїми функціями?!
З такими негативними прецедентами нещадно потрібно боротися!
Ось через таке і подібні неподобства в нашому райцентрі я і хочу стати отим генералом, котрий і наведе в місті порядок!
Прикро. Засмучений я.
Однак до зустрічі!
Бажаю добра!
— Доброго дня, шановна громадо!
Гаврилій Кондолуб!
Я знову в ефірі.
Щемить у мене серце. За наше місто. За вас, любі містяни! За брак комфорту для вас, який у вас забирають тут декотрі...
І як воно не болітиме, оте моє серце, коли мало не щодня стикаєшся з усілякими неподобствами, на які влада закриває очі.
Але в мене очі не закриваються. Я все бачу. Я на все реагую. На неподобства!
Автобуси як хочуть, так і ходять.
Народу на зупинках товпища стоять! Навмисне об’їхав автівкою усі зупинки міста, аби перевірити це неподобство!
А оце вчора в місто забіг скажений заєць!
Когось, кажуть, покусав.
І на що дивиться наша влада?
На що дивляться мисливці?
Треба їм, отим мисливцям, не по полях і лісах гасати в пошуках дичини, а збиратися в гурти і пильнувати місто. Щоб ніяка чотирилапа скажена істота не забігала до міста!
А подивіться, які в нас дороги! Яма на ямі і ямою поганяє! І ніхто нічого не робить!
От коли я сяду в крісло... тобто, стану генералом, тобто, мером міста, то я таких неподобств не допущу!
Але про це поговоримо наступного разу.
До зустрічі!
Бажаю добра!
— Доброго дня, шановна громадо!
Вас вітає Гаврилій Кондолуб! Найвідоміший блогер!
Отже, я знову в ефірі. Ех-хе-хе-хе-хе-е-е-еее...
Неподобство...
На вихідних хотів відпочити. Зайшов у перелісок. Над кронами дерев — сонце світить. По-весняному гріє. Пташки співають.
І як вони ще співають?! Коли кругом — таке неподобство. Кругом — стільки сміття! На що дивиться влада? Адже оце все неподобство гниє і з грунтовими водами потрапляє до
річки. А потім ми тую воду п’ємо.
Неподобство!
Але ми, наша команда, можемо виправити ці неподобства.
До речі, нас уже зібралася добряча команда. Фахові, знаючі люди. Хоча, нам дехто закидає, що ми, так би мовити, з «колишніх». Але варто знати, що старий кінь борозни не зіпсує. Хоча й глибоко… кгм… але не про це зараз.
І ми знаємо, що треба робити. Насамперед маємо поліпшити життя наших громадян. Подбати про молодь. Для неї ми спорудимо в кожному районі спортивний майданчик.
Набудуємо заводів, фабрик. Безробіття в нас не буде!
Хоч часи зараз надто важкі, але варто думати і про більш вагомі завдання. Такі, наприклад, як достойні заробітні плати, пенсії.
Кажете, як ми на це вплинемо?
А що то за мер міста, котрий не мріє стати міністром? А то й самим...
Кгм... Але все в наших руках. Тільки разом здолаємо труднощі.
Наш девіз: «Геть неподобства! Давай подобства!»
Бажаю добра!
— Доброго дня, шановна громадо!
Гаврилій Кондол...
Що таке?..
Вибачте, шановна громадо. Терміновий дзвінок...
Оце неподобство! Надійні джерела повідомляють, що у західну частину міста прискакала скажена чупакабра!
Прошу пробачення, шановна громадо, але мушу відбути на місце події. Що там почую чи побачу — розповім вам при черговій зустрічі.
— Доброго дня, шановна громадо!
Гаврилій Кондолуб.
Блогер. Ваш.
Я прибув із місця подій. Отих. Скажу одразу: скажена чупакабра була. Це засвідчили місцеві жителі. Такі приємні і милі бабусі. До речі, десь я їх уже раніше бачив. Але суть не в тому. Суть у тому, що скажена чупакабра зникла.
Отака у нас влада. Навіть і в цьому випадку вони бездіяльні! Це ж цілісінька чупакабра! Не заєць! Чупакабра! І щоб випустити з поля зору?! І не затримати?!
До нових неподобств.
Бажаю...
Микола МАРУСЯК
Коментарі відсутні