Таку інформацію газета «Звягель» отримала від начальника відділу з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення Звягельської міської ради Алли Боришкевич.

Як вона зазначила, навесні було багато звернень за медичною допомогою від осіб, котрих кусали тварини чи які контактували з тваринами, що мали підозру на сказ. Тому запаси антирабічної вакцини майже вичерпалися.

Така ситуація має місце загалом по Україні, оскільки вітчизняне виробництво вакцини призупинилося і її потрібно закуповувати за кордоном. У відповідь на численні звернення від громад Міністерство охорони здоров’я України має провести закупки у липні. Кошти на це Звягельська громада передбачила, — додала Алла Боришкевич.

Також вона зауважила, що запаси вакцини не вичерпалися повністю. Для тих пацієнтів, які почали курс, лікування продовжується. У випадку нових потреб є механізм перерозподілу й доставки вакцини з медичних закладів інших громад області.

До того ж, як стверджує Алла Боришкевич, не в кожному випадку укусу (чи іншого небезпечного контакту) постраждала особа потребує вакцинації: «За твариною, яка вкусила, спостерігають десять днів. Якщо вона не померла чи немає ознак сказу, то вакцинація не потрібна. У кожному випадку це визначає лікар».

Судячи з дописів у соцмережах, на території Звягельської громади почастішали випадки нападу собак на людей. Як зазначав у березневому інтерв’ю газеті «Звягель» начальник управління житлово-комунального господарства міської ради Олег Годун, у цьому році заплановано за кошти з бюджету громади провести стерилізацію 140 безпритульних собак. Станом на сьогодні ці роботи виконано трохи більше, ніж наполовину (стерилізовано 92 собаки).

Утім, навряд чи це суттєво покращить ситуацію, адже, за оцінками, на території міста налічується вчетверо більше безпритульних тварин. Тож, проблема залишиться. Щонайменше доти, доки не буде розроблена і впроваджена програма, згідно з якою усі безпритульні тварини перебуватимуть на обліку, будуть щеплені і стерилізовані, а в ідеальному випадку — створено притулок для їхнього перебування.

За оцінками минулого року, облаштування цивілізованого притулку обійдеться міському бюджету в декілька мільйонів гривень. Утримання, наприклад, 200 собак — ще 2 млн грн щороку (лікування, харчування, штат притулку, енергоносії…).

Нагадаємо також, що чинне законодавство міцно захищає тварин. На відміну від людей, які, здавалося б, у безпечних громадських місцях — парках, скверах, дворах багатоповерхівок — можуть постраждати від укусів.

Питання регулювання чисельності бродячих собак у межах закону (закон забороняє відстріл тварин і будь-яке з ними жорстоке поводження) — щороку висить у повітрі, і кволі спроби органів місцевого самоврядування вирішити цю проблему належних результатів не дають.

Олег БРЮХАНОВ