АБО ПРО НОВІ ВИПАДИ РИБАЛЬСЬКИХ БРАКОНЬЄРІВ
Якось старий рибалка мені розповідав про те, яка колись (років з 30-40 років тому) ловилася риба.
— Раніше,— говорив він,— риби в Случі було стільки, хоч лопатою вигрібай! Тепер з того, що було, мабуть, і одного відсотка не лишилося. Раніше вийдеш на сома, штук тридцять, та таких, кілограмів до десяти зловиш, і — додому. Ох і брало! Тільки закинеш — і вже тягнеш! Брали, звичайно, і великі особини — до сорока-п’ятдесяти кілограмів. Бувало і більші. Як схопить, — аж вудки тріщать! Ловилися добре і щуки. На спінінг. П’ять-десять упіймав — і досить, бо ж малу рибу не брали, думали про своїх дітей, онуків. А що тепер? Усе вибили. Чи добивають. Десь їдуть, щось шукають. А раніше і мандрувати нікуди не треба було...
Ось така розповідь. Певен, що, прочитавши ці рядки, не одному рибалці захотілося потрапити в ті часи. Але машини часу ще не вигадали. Та й, принаймні, мені не хотілося, щоб її вигадували. Такий витвір чудо-техніки ще не на часі. Тим більше, такий апарат не для нашого суспільства. Уявіть, якщо б з’явився подібний «транспорт». Наш же народ одразу гамузом ринеться в минуле! Та ще з новітніми «чудо»-снастями — із сітками та хватками, з драчами та екранами, з переметами та підводними рушницями, з електровудками та електросітками, з динамітом та з базуками...
«Ніззя» ще нам такого «щастя», «ніззя»! Атом ми вже розщепили, не дай Боже, «розщепити» час...
А якщо серйозно, то кількість риби в наших річках зменшилася в багато разів. Науковці запевняють, що риба почала втрачати здатність до самовідновлення. Причина — новітні рибальські снасті, наглість і ненаситність браконьєрів. Та як та риба самовідновлюватиметься, коли в декотрих браконьєрів сітки з води практично не виймаються. Ходять навіть чутки, що деякі з цих «рибалок» покупували собі автівки. Та чому не купувати, коли вони чітко знають місця скупчення і нересту риби. Виглушують усе, що шевелиться. А чи буде що «глушити» через рік-два?..
Нещодавно мої знайомі ловили сома на донні спінінги біля Івашківки. Не встигли хлопці ще й почепити наживки, як на воді з’явилися сіткарі. Рибалки зробили їм зауваження, мовляв, зараз подзвонимо куди слід, то ті відгукнулися погрозами: «Одні вже дзвонили, то їхня машина у Случі була!»
Потім браконьєри «натравили» на сомятників двох здоровенних псів. Собацюри зупинилися за кілька кроків від них, бо таку отримали команду від господаря.
Хтось зі знайомих тоді гірко сказав: «Шкода, що «калашника» нема».
А можуть і нарватися такі от хлопаки. Принаймні, якщо не на «калашника», то на якусь «берданку». В житті трапляється всяке.
Прикладів браконьєрства можна наводити і наводити. Але не можна обійти поза увагою один випадок, який трапився 2 травня на так званій Кривій, що в Курчиці. Того дня у тій місцині браконьєрів було троє. На двох гумових човнах. Поставили вони близько десяти сіток і невідь-скільки переметів. Як не прикро, але керував процесом працівник патрульної служби. То хто ж, як не міліція, повинна укупі з рибінспекцією ставати на захист водних ресурсів?
Не паплюжитиму всю міліцію. Знаю багатьох правоохоронців, нормальних рибалок, котрі витрачають свої вихідні, вичікуючи з донним спінінгом чи вудкою на гарний улов. Проте, часто-густо, повертаються додому з порожніми садками. І не хапаються ж за сітки, як декотрі. Та що поробиш, у кожній «сім’ї» бувають хворі діти... Ось нещодавно, перебуваючи в рейді, було складено протокол на місцевого... депутата. З екранами та переметами. Рибінспекція цього «рибалку» затримувала і раніше. «Скривджений» тоді писав скарги в усілякі інстанції, доводячи свою «невинність». Мовляв, його безпідставно знеславили. А тут — хай йому грець! — знову злапали...
Щодо роботи нашої рибінспекції. Хоч про неї на сторінках «ЗІ» писалося чимало, однак на деяких нюансах варто зробити наголос. Насамперед, як ця служба повноцінно може працювати, якщо їм виділяють 30-40 літрів бензину... на місяць! Адже цього вистачить лише на день нормальної роботи. До того ж, працівники рибінспекції досі не мають зброї. Спробуй голіруч сунутися уночі на «компашку» з 10-20 браконьєрів? Разом з тим, постає питання: куди йдуть гроші від штрафів, які сплачують браконьєри? Суми ж перераховуються немалі. Чому захисники риби без пального, без зброї, без човна з двигуном? Це питання — до обласної рибінспекції. Гадаємо, що ми отримаємо на це відповідь.
Останнім часом керівництво Новоград-Волинського міського відділу міліції виділяє для рейдів своїх працівників. Справа добра, але, мабуть, варто було б такі заходи влаштовувати частіше. Адже браконьєри нахабніють, не бояться нікого ні вдень, ні вночі. Тож, мусимо хоча б зберегти те, що лишилося, доки наші посадовці займаються не своїми справами.