4 грудня минає 10 років світлої пам’яті дорогої нам Римми Федорівни ДИМЕНЮК

Хто забув, — згадайте,

Хто пам’ятає, — пом’яніть.

Царство Небесне

І вічний спокій.

Сумуючі рідні

4 грудня минає 9 днів, як раптово пішов з життя у вічність Володимир Сергійович ШЕЛУДЬКО

Щемить душа і капає сльоза, і щось немов стискає й тисне груди… Тебе із нами вже нема, а туга нас не покидає всюди… Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди в наших ти серцях.

Вічно сумуючі сім’я, рідні та близькі

4 декабря — год, как ушел из жизни Валериий Петрович ГАЛАНЧИК

Живым тебя представить так легко, что в смерть твою поверить до сих пор не можем... Кто знал Валерия, — помяните.

Вечно скорбящие жена, дочь, внуки

9 грудня — 3 роки з дня смерті Галини Федорівни ГОНЧАРУК

Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти в наших серцях.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

22 ноября ушла из жизни Надежда Петровна КОРНЕЙЧУК

Кто забыл, — вспомните, кто помнит, — помяните, пожалуйста.

Скорбящие дочь, родные, близкие

6 декабря — год светлой памяти Любови Николаевны ШПЕНЁВОЙ

Но, не смотря на время, которое так быстро пролетело, ты всегда останешься в нашей памяти. Мы всегда будем помнить о тебе. Царство Небесное тебе и вечный покой твоей душе.

Скорбящие внучка Люба, муж, сын Геннадий, двоюродная сестра Галина, братова Рая, племянники, все родственники, друзья

Виктор Александрович РОМАНОВ 15 лет назад погиб от рук убийц в г.Ужгород

Мир казался мне таким прекрасным,

Потому, что в нём всегда был ты,

А сейчас он видится таким ужасным, —

Тебя не стало в нём и сожжены мосты!

Страдающая в скорби мама

5 грудня полинула у небеса і вже 3 роки світить нам ясною зірочкою рідненька наша Людмила Людвігівна КОВАЛЬЧУК з села Наталівка

З кожним кроком на землі ти дарувала всім добро і радість: чоловікові і дітям, ніжність і любов. Тепер залишилася печаль, яка запала в серцях на все життя. Люба, мила, дорога, чому так сталося, що тебе нема? Навіки збережемо твій ніжний голос і образ у серцях і пам’ять добру й вічну печаль.

У гіркій скорботі чоловік, дочки, син, онук, зять

1 грудня минає 9 днів, як пішла у вічність найдорожча людина — Микола Васильович ПРОХОРЧУК

Одна лиш мить все обірвала, одна лиш мить — тебе не стало. Чому пішов ти в небуття? Адже ростуть онуки, вирує життя, сумують друзі, плаче вся родина, бо втратили і чоловіка, й батька, й брата, й дідуся. Тобі б ще жити, але доля так розпорядилась… Спочивай з миром. Царство Небесне твоїй душі.

У глибокій скорботі рідні

8 декабря — 40 дней, как ушёл в вечность Николай Ростиславович СТОЛЯРЧУК

Опустела без тебя земля, нам теперь тебя вернуть нельзя. Стал пустым наш дом, потому что больше не живёшь ты в нём. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке.

Вечно скорбящие жена, дочь, все родные и близкие

7 грудня минає 2 роки, як нестало з нами нашого татуся і діда Степана Лаврентійовича ЛУК’ЯНЧУКА

Якби ти міг ще довше жити,

Були б щасливі внуки й діти.

Але не в силах ми змінити

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати,

Ти був найкращий в світі тато.

Таких як ти — не забувають,

Таких лиш вічно пам’ятають.

Сумуючі діти, онуки і правнучка