5 січня — рік тому — пішов із земного життя священик протоієрей — Дімітрій СОЛОВЕЙ

Земне життя — тимчасове.

А для Бога — вічність.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки та прихожани

2 січня минає 4 роки, як перестало битися серце нашої дорогої матусі — Ольги Павлівни СИДОРАКИ

Болить душа, не знайти таких слів, щоб передати наше горе. Як же нам не вистачає Вас і вашої поради. Нехай Бог дарує вам Царство Небесне і вічну пам’ять.

Вічно сумуючі дочки, зяті, онуки, правнуки

Годовщина светлой памяти Виталия Леонидовича ЛИТВИНЧУКА

06.08.1964 — 05.01.2009 р. Год прошёл, как нет тебя со мной, все радости и горести унёс ты в мир иной. Со мной ты не успел и попрощаться, и я не поняла, что это был конец… Теперь и день, и ночь держу с твоим портретом речь. Прости, родной, что не сумела, тебя от смерти уберечь. Память о тебе будет вечной.

Жена, родные, друзья

29 грудня минуло 9 днів, як пішов з життя наш дорогий чоловік, батько, дід, дядько — Петро Іванович ДЮКАР

Здається нам, що ти в дорозі,

Що скоро станеш на порозі…

Не хоче серце з цим миритись,

Що в очі вже не подивитись.

Молитва хай дійде до тебе,

Щоб рай був там тобі на небі.

Любов щоб наша тебе гріла,

А пам’ять на землі зоріла.

Царство тобі Небесне

І вічний спокій душі твоїй.

Хто пам’ятає, — пом’яніть,

Хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, племінники

3 січня — рік світлої пам’яті Ірини Петрівни НАКИТНЯК

Щемить душа і капає сльоза,

Немов могутня лапа тисне груди.

Тебе із нами рік, як вже нема,

А туга нас не покидає й смуток.

Мама, донька, чоловік, рідні

1 січня — 17 років світлої пам’яті Федора Івановича КОНЄВА

Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в небесах.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти в наших серцях.

Вічно сумуючі всі рідні

29 грудня минуло 9 днів, як раптово обірвалося життя і пішов за обрій Віталій Борисович ПИЛИПЕНКО — наш дорогий чоловік, батько, дідусь, швагер

Ти залишив наш дім, але в наших серцях ти — назавжди. Сумуємо за тобою. Царство Небесне твоїй душі та вічний спокій.

Сумуюча родина

2 січня минає 5 років з дня смерті Володимира Володимировича КОСЯНЧУКА

Минуло 5 років, а біль втрати не загоюється. Ти пішов від нас так рано і залишив глибоку душевну рану, печаль і сльози. Дуже важко без тебе, болить серце, плаче душа за тобою. Спочивай спокійно. Царство тобі Небесне.

Вічно сумуюча мама