ЗАПИТАННЯ ДО СВЯЩЕНИКА
НА ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІДАЄ ІГУМЕН УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ — АЛІПІЙ:
— Допоможіть, будь ласка, підкажіть, як мені поступати. Під час Петрівського Посту у хрещениці мого чоловіка буде день народження — 1 рік, мій день народження, і ще — в трьох моїх друзів. Будь ласка, підкажіть, чи можна їсти не пісну їжу і проводити ці дні у веселощах.
— Господи, благослови! Вважаю за краще — виявити любов. Бо сам апостол Павло каже, що якщо навіть тіло своє спалимо, а любові не будемо мати, то ніщо та жертва! Але маєте все робити розумно, по совісті. Так, щоб, порушуючи зовнішній пост, зберегти внутрішній.
— Благословіть, батюшка! Дозвольте кілька запитань. 1. Днями була в Києво-Печерській Лаврі, в печерах і в нечистоті прикладувалася до мощей, святинь (не знала, що точно почалися дні нечистоти). Розумію, що гріх, що, якщо відчувала, треба було не йти. Підскажіть, як правильно каятися, висповідати гріх. 2. Скажіть, будь ласка, чи можна подавати записки о здравії, на Сорокоуст за хрещеного в Православній Церкві, якщо він зараз греко-католик. Спаси Господи.
— Господи, благослови! У місячні до храму не дозволялося жінкам заходити, щоб не осквернити церкву пролиттям крові. З цих причин не дозволялося наближатись і до святинь. Але сьогодні достатньо гігієничних запобіжних засобів для того, щоб жінка відчувала себе вільною від якихось пролить вимушених виділень. Тому, з пояснень патріарха Сербського Павла, жінка у критичні дні може наближатись до усіх святинь і вживати святу воду, просфора і тільки не дозволяється їй Причащатися.
Щодо молитви за католика, то ми можемо за них молитися лише на молебні, але ніяк не за Літургією. Тому на Сорокоусти за уніата не можна подавати.
— Добрый день, о. Алипий! Благословите спросить. Узнала, что близкий человек разговаривает во сне (довольно часто), просыпаясь от своего голоса. Бывает иногда, что даже встает и ходит несколько минут, видя сон. Думала, что это от усталости (он много работает (умственно) и спит по 4-5 часов в сутки). Но прочла, что православная церковь считает лунатизм проявлением одержимости. Правда ли это? Человек причащается (хотя и не часто, 4-6 раз в год). Может, нужно поехать на вычитку? Что Вы посоветуете? И какие молитвы лучше читать самому человеку и его близким в такой ситуации? Спаси Вас, Господи!
— Господи, благослови! В прошлые века, действительно, лунатизм считался одержимостью. Тогда не знали природу его происхождения, и «одержимость» была самым подходящим объяснением для этого процесса. Сегодня учёные объясняют, что лунатизм, связанный, прежде всего с фазами луны, происходит от «бодрствования» организма в период сна. Т.е. им не владеет какая-то сила, а он продолжает быть собой, но как человек спящий.
Однако — это болезнь. Поскольку мозг человека, подверженного сомнабулическому состоянию, не имеет полного отдыха и близок к эпилептическому припадку. Потому ни в коем случае нельзя резко будить лунатика! Но лунатизм может иметь временный характер. Просто очень впечатлительные натуры не выдерживают каких-то продолжительных стрессовых ситуаций, и тогда мозг «распоряжается» телом без влияния души. Это и есть временное душевное расстройство.
Лечению оно практически не поддаётся, кроме создания условий для спокойствия человека и, желательно, продолжительные вечерние прогулки. Очень важную роль играет молитвенное правило для человека, страдающего сомнамбулой. Оно должно быть увеличено, и перед сном рекомендуется читать Псалтирь. Но затем, ни в коем случае, не смотреть телевизор и не читать книги: засыпать с Иисусовой молитвой.
— Спаси, Господи! Батюшка, допоможіть. Мій чоловік не противиться тому, що я віруюча, але сам ніяк не прийме Бога в своє серце. Він прийняв хрещення уже дорослим (в 21 рік), але далі чомусь не пішов шляхом спасіння, склалося враження, що він охрестився якось ніби механічно — «бо так треба». Підкажіть, будь ласка, кому, окрім Господа, я можу молитися за навернення його до православної віри? Чи є молитви, які можна замовити в церкві (наприклад, як Сорокауст)? Говорити на дану тему він не бажає (зі мною не сперечається, але зразу ж придумує собі якусь роботу, щоб не розмовляти про це). Благаю, допоможіть порадою: що в моїх силах зробити, щоб допомогти чоловікові врятувати свою душу.
— Господи, благослови! Ніщо так чоловіка не відвертає від Церкви, як постійне нав'язування її. Тож, перш за все, перестаньте чоловіка «діставати» розмовами на релігійні теми. Радійте, що він спокійно сприймає Вашу віру і дозволяє Вам ходити до церкви. Моліться та чекайте, коли він сам захоче спитати щось на церковну тему. Але й тоді будьте обережні, не починайте коїти словесне насилля. Будьте обережні. У цих питаннях треба бути ювеліром, а не лісорубом. Просіть про допомогу Матір Божу та святителя Спиридона.
— Допоможіть, будь ласка, підкажіть, як мені поступати. Під час Петрівського Посту у хрещениці мого чоловіка буде день народження — 1 рік, мій день народження, і ще — в трьох моїх друзів. Будь ласка, підкажіть, чи можна їсти не пісну їжу і проводити ці дні у веселощах.
— Господи, благослови! Вважаю за краще — виявити любов. Бо сам апостол Павло каже, що якщо навіть тіло своє спалимо, а любові не будемо мати, то ніщо та жертва! Але маєте все робити розумно, по совісті. Так, щоб, порушуючи зовнішній пост, зберегти внутрішній.
— Благословіть, батюшка! Дозвольте кілька запитань. 1. Днями була в Києво-Печерській Лаврі, в печерах і в нечистоті прикладувалася до мощей, святинь (не знала, що точно почалися дні нечистоти). Розумію, що гріх, що, якщо відчувала, треба було не йти. Підскажіть, як правильно каятися, висповідати гріх. 2. Скажіть, будь ласка, чи можна подавати записки о здравії, на Сорокоуст за хрещеного в Православній Церкві, якщо він зараз греко-католик. Спаси Господи.
— Господи, благослови! У місячні до храму не дозволялося жінкам заходити, щоб не осквернити церкву пролиттям крові. З цих причин не дозволялося наближатись і до святинь. Але сьогодні достатньо гігієничних запобіжних засобів для того, щоб жінка відчувала себе вільною від якихось пролить вимушених виділень. Тому, з пояснень патріарха Сербського Павла, жінка у критичні дні може наближатись до усіх святинь і вживати святу воду, просфора і тільки не дозволяється їй Причащатися.
Щодо молитви за католика, то ми можемо за них молитися лише на молебні, але ніяк не за Літургією. Тому на Сорокоусти за уніата не можна подавати.
— Добрый день, о. Алипий! Благословите спросить. Узнала, что близкий человек разговаривает во сне (довольно часто), просыпаясь от своего голоса. Бывает иногда, что даже встает и ходит несколько минут, видя сон. Думала, что это от усталости (он много работает (умственно) и спит по 4-5 часов в сутки). Но прочла, что православная церковь считает лунатизм проявлением одержимости. Правда ли это? Человек причащается (хотя и не часто, 4-6 раз в год). Может, нужно поехать на вычитку? Что Вы посоветуете? И какие молитвы лучше читать самому человеку и его близким в такой ситуации? Спаси Вас, Господи!
— Господи, благослови! В прошлые века, действительно, лунатизм считался одержимостью. Тогда не знали природу его происхождения, и «одержимость» была самым подходящим объяснением для этого процесса. Сегодня учёные объясняют, что лунатизм, связанный, прежде всего с фазами луны, происходит от «бодрствования» организма в период сна. Т.е. им не владеет какая-то сила, а он продолжает быть собой, но как человек спящий.
Однако — это болезнь. Поскольку мозг человека, подверженного сомнабулическому состоянию, не имеет полного отдыха и близок к эпилептическому припадку. Потому ни в коем случае нельзя резко будить лунатика! Но лунатизм может иметь временный характер. Просто очень впечатлительные натуры не выдерживают каких-то продолжительных стрессовых ситуаций, и тогда мозг «распоряжается» телом без влияния души. Это и есть временное душевное расстройство.
Лечению оно практически не поддаётся, кроме создания условий для спокойствия человека и, желательно, продолжительные вечерние прогулки. Очень важную роль играет молитвенное правило для человека, страдающего сомнамбулой. Оно должно быть увеличено, и перед сном рекомендуется читать Псалтирь. Но затем, ни в коем случае, не смотреть телевизор и не читать книги: засыпать с Иисусовой молитвой.
— Спаси, Господи! Батюшка, допоможіть. Мій чоловік не противиться тому, що я віруюча, але сам ніяк не прийме Бога в своє серце. Він прийняв хрещення уже дорослим (в 21 рік), але далі чомусь не пішов шляхом спасіння, склалося враження, що він охрестився якось ніби механічно — «бо так треба». Підкажіть, будь ласка, кому, окрім Господа, я можу молитися за навернення його до православної віри? Чи є молитви, які можна замовити в церкві (наприклад, як Сорокауст)? Говорити на дану тему він не бажає (зі мною не сперечається, але зразу ж придумує собі якусь роботу, щоб не розмовляти про це). Благаю, допоможіть порадою: що в моїх силах зробити, щоб допомогти чоловікові врятувати свою душу.
— Господи, благослови! Ніщо так чоловіка не відвертає від Церкви, як постійне нав'язування її. Тож, перш за все, перестаньте чоловіка «діставати» розмовами на релігійні теми. Радійте, що він спокійно сприймає Вашу віру і дозволяє Вам ходити до церкви. Моліться та чекайте, коли він сам захоче спитати щось на церковну тему. Але й тоді будьте обережні, не починайте коїти словесне насилля. Будьте обережні. У цих питаннях треба бути ювеліром, а не лісорубом. Просіть про допомогу Матір Божу та святителя Спиридона.
Коментарі відсутні