Не забарилася реакція на відкритий лист до міського голови, який газета «Звягель-Інформ» надрукувала у №23 від 4 червня («Хто останній — той і платить?»).
Нагадаємо, автор листа — інвалід ІІ групи Великої Вітчизняної війни Іван Андрійович Слюсарчук — у доволі різкій формі відізвався про роботу органів місцевого самоврядування, які, на його думку, не надали достатньої допомоги пенсіонеру при вирішенні питання газифікації.
Суть конфлікту в тому, що громадянин Слюсарчук прагне безкоштовно підключити свій будинок до газогону. Натомість, вуличний кооператив, який вскладчину провів газ, вимагає за таке підключення кошти в розмірі 1333 гривні. Слюсарчук, судячи з того, що він написав у листі, намагався заручитися підтримкою влади. Однак там відповіли, що суму коштів, яку необхідно сплатити, визначає вуличний кооператив на загальних зборах. Така відповідь і дала підстави пенсіонеру звинуватити місцевих чиновників у бездіяльності, хоча влада й пропонувала чоловіку, як інваліду ІІ групи, матеріальну допомогу в розмірі 300 гривень.
Через кілька днів після виходу газети до редакції «ЗІ» прийшов чоловік, який назвався сусідом громадянина Слюсарчука. Розмову з журналістом він почав із того, що «Лубчиця» (а мова йде саме про цей мікрорайон) буквально «гуде» від обурення: мовляв, усе, що написав у листі Слюсарчук, — суцільна брехня. «Хочете, я вам розкажу всю правду?» — наполягав чоловік.
Так звану, «всю правду» (практично те саме, що розповів житель «Лубчиці»), через кілька днів виклала й міська влада у відповіді управління житлово-комунального господарства на згадану статтю. Відповідь влади друкуємо дослівно:
«У газеті «Звягель-Інформ» від 04.06.2010 року написана стаття за багаточисельними скаргами громадянина Слюсарчука Івана Андрійовича, де звинувачуються працівники управління ЖКГ у некомпетентній роботі зі скаргами мешканців міста, в формалізмі і відписках.
Почну з того, що громадянин Слюсарчук І.А. не являється мешканцем міста з 1999 року (довідка про виписку і вибуття в місто Київ додається). Тобто, з самого початку даний громадянин вдається до брехні, вводить в оману всіх, у тому числі — і журналістів.
Що стосується, чи розбирався працівник управління ЖКГ по цій заяві, чи ні, то слова кореспондента про неабияку обізнаність наших працівників про матеріальний стан заявника саме свідчать про те, що якраз працівник розбирався по заяві грунтовно. Саме зі слів сусідів (хоча він проживає і зареєстрований у Києві, але в Новограді-Волинському на вул. Сосновій збудований був будинок на дочку, який згодом продав, а по вул. Я.Галана є другий будинок, де зареєстрована і проживає його дружина) стало відомо, що, коли створювався кооператив для газифікацій даних вулиць, тоді і скаржнику пропонували здати невелику суму, щоб разом побудувати газопровід. І кожен мав право підключитися до цієї труби. Однак Іван Андрійович не схотів ні тоді, ні зараз здавати ні копійки.
На жаль, є така категорія людей, які вважають, що всі тільки їм завжди і скрізь винні щось. А громада, яка будувала цей газопровід, не хоче йти ні на які поступки з тієї причини, що пан Слюсарчук І.А. являється скандальною людиною.
Є таке поняття, як право приватної власності. Даний газопровід є приватною власністю невеликого колективу людей, і влада не вправі розпоряджатися цим майном.
Ще одна неправда з-під пера Слюсарчука І.А. — про статут кооперативу і можливість підключення безкоштовно до мережі через десять років. Такого статуту в природі не існує, принаймні — офіційно зареєстрованого в органах влади.
Ми шануємо ветеранів, інвалідів, але навіть цей статус нікому не дає права обманювати людей, поливати їх брудом, наносити шкоду оточуючим.
З повагою, начальник управління ЖКГ та КВ міської ради Мисін В.Є.»