Напередодні професійного свята працівників галузі лісового господарства ми поспілкувалися з директором Новоград-Волинського досвідного лісомисливського господарства С.А.НУСБАУМОМ:
— Степане Антоновичу, цікаво було би дізнатися, як почуває себе галузь лісового господарства, на прикладі підприємства, яке ви очолюєте, — Новоград-Волинського досвідного лісомисливського господарства, напередодні свого професійного свята в реаліях сучасного сьогодення.
— Хотілося б відзначити, що нині з цього питання дуже багато зроблено. У нас активно впроваджується концепція реформування лісової галузі, що була прийнята у 2005 році. В травні місяці вийшли два накази по ДКЛГ, якими були відмічені кращі підприємства галузі і включені в реєстр пілотних підприємств, якими будуть вводитись нові методи господарювання, обліку деревини.
У такий пілотний проект потрапило із Житомирської області лише наше підприємство. Це велика честь, але це і велика відповідальність. Вона веде за собою дуже багато заходів. Потрібно зробити електронний облік лісосік, який ми вже успішно впроваджуємо протягом п’яти років, і маємо у цьому хороші результати.
Друге питання — це перехід на господарювання із приватним бізнесом. Пускаємо їх до себе в ліс і укладаємо договори на надання послуг на різні роботи. На 95% — це лісосічні роботи. Також виходимо до 30% на лісогосподарські роботи. Це, насамперед, покращує якість робіт, оптимізує склад та чисельність нашого колективу і формує нове ставлення людей до техніки, до якості роботи. Це вимога часу — і нам цього боятися не треба. Хоч всі звикли, що державне — є державне, але приватного бізнесу ми не боїмося, ми його сміливо пускаємо — нехай працює, звісно, під нашим пильним контролем.
І третє завдання, що стоїть в цьому пілотному проекті, — це повільний перехід на електронний облік деревини. Це означає, що весь рух лісопродукції буде відслідковуватись на комп’ютерних носіях. Починаючи з лісосіки, на кожному зрубаному дереві ставитиметься бірка з відповідною інформацією, заноситиметься у комп’ютер — вже ця колода облікована, і виписуватиметься на неї накладна. В електронній базі даних інформація про неї відразу переходитиме на область, а потім — на Київ. Це систематизує облік деревини і на цьому ми вийдемо на певну економію лісових ресурсів.
— Степане Антоновичу, ні для кого не секрет, що сьогодні існує багато напівлегальних чи навіть нелегальних приватних пилорам, що переробляють крадений ліс. Чи може згадана вами система якось покращити цю ситуацію?
— Власне, для того і робиться вся ця затія. Якщо галузь працюватиме в електронній системі, то тоді на цю систему будуть переведені і ті суб’єкти, які мають лісозаготівлю, — це і лісгоспи АПК та інші лісокористувачі, якщо, звісно, вони збережуться до тої пори. Коли введеться по всій країні такий облік, тоді, дійсно, на пилорамах необлікованої деревини не буде. Надіємось що законодавча база буде така, що люди на вимогу пред’являтимуть відповідні документи. Бо сьогодні вони не хочуть показувати ніяких документів, адже там є ліс не облікований, але, разом з тим, законодавча база їм це дозволяє робити. Згідно з існуючим законодавством, підприємець, який має обороти до 500 тисяч, може не вести бухгалтерського обліку. Через те ми хочемо перейти на цей електронний облік. Тоді на портативному комп’ютері буде добре видно — звідки ця колодка привезена і де вона виросла, чого вона сюди приїхала, і чи є на неї документи.
— Дійсно, дуже зручно, але за який час може бути впроваджено цю систему?
— При бажанні, за років 3-4 може бути впроваджено. Зараз у нас такої професії, як лісник — немає. Ми трошки скоротились, але всіх людей набрали з освітою, адже з портативним комп’ютером може працювати тільки людина освічена. Через те зараз йде перекваліфікація. Часто доводиться переучувати людей з лісника на майстра — якщо вони працюють і мають бажання навчатися. Ми вдосконалюємося — і на це піде, можливо, рік, і на саму систему, по якій зараз розроблюється електронна програма, і на програмне забезпечення, щоб комп’ютери працювали під наші ГОСТи, бо закордонне нам не підходить. Ця робота проводиться на рівні Державного комітету лісового господарства, і на обласному рівні, і на рівні нашого лісгоспу. І таких лісгоспів біля 35 по Україні — на їх базі ця система впроваджується. Тож ми будемо одні із перших, де вона має запрацювати.
Щоб ми не їхали і не дивились у Польщу та в Прибалтику, а хтось приїхав до нас. Але на це піде багато часу і не треба сподіватися, що воно впровадиться за рік-два. На цю систему буде потрібно, як на мене, 4-5 років.
— Чи означає це, що кожне лісництво, навіть саме віддалене, має бути забезпечене комп’ютерами і працювати в мережі Інтернет?
— На сьогодні у кожному із 6 лісництв є комп’ютер, буде впроваджена через супутниковий зв'язок — мережа Інтернет. І ще в кожного працівника буде портативний комп’ютер, з якого скидатиметься інформація після кожної прийомки лісопродукції. Частково ця система у нас вже працює, але ще вдосконалюватися є в чому.
Наприклад, у нас зараз у парі два чоловіка — старший майстер і майстер, дільниця у них порядка 1000-1500 гектарів, таких пар — 3-4 в лісництві на площі 4-6 тисяч гектарів.
— Одним з основних видів доходу вашого лісгоспу є переробна промисловість. Який стан справ з переробкою?
— Дійсно, переробка прибуткова, прогресивна при умові її правильної організації. У нас тільки в цеху переробки працює 250 чоловік.
У цьому році придбали ще одну сушильну камеру. За кілька днів отримаємо котла польського виробництва, бо вже не вистачає потужності котельні на таке сушильне господарство.
На нашу продукцію вийшов китайський ринок — відправляємо їм суху продукцію, адже за таку продукцію набагато більша ціна, ніж за сиру. Іншим споживачам ми також відправляємо пиляні дубові і ясеневі заготовки в сухому вигляді. У тому році розпочали роботи з колки дров, і будемо цей процес механізувати, щоб вихід був кубів 15-20 у день. Є попит — Європа купує, Україна також купує сухі колоті дрова. Так що справи йдуть у цьому плані непогано.
— А який стан справ з лісовідновленням?
— Ми постійно ліси відновлюємо на тих зрубах, де їх зібрано. Це — наш святий обов’язок. Практично, там 80-90% засаджується новими культурами, ну а залишок — це заболочені місця, де не потрібно цього робити, і де ліс сам за якийсь період поновляється. Програма — та, яка започаткована в нашій країні уже п’ятий рік «зрубай гектар — посади два», і далі впроваджується в життя. Ми в цьому році створили 210 гектарів лісових культур на зрубах і 80 гектарів на новоприйнятих землях — це землі колишнього військового полігону.
За ці 4 роки на новоприйнятих землях створено біля 600 гектарів нових лісів.
— Дякую. Хочу побажати вам з нагоди професійного свята успіхів, витримки і всього самого найкращого!