«Доброго дня, шановна редакція! Пишуть вам жителі району «Смолка», зокрема, з вулиць Водопровідної і 50 років Жовтня. У нас із травня 2010 року не працює радіо. Допроситися, щоб відремонтували, — неможливо. Вже дійшло до того, що навіть не хочуть приймати заявку. Жалілися всім інстанціям — результат нульовий. Хіба що, залишився Президент…


Ось такі листи-скарги на непрацюючі радіоточки, на жаль, не рідкість. Остання «пряма» телефонна лінія з міським головою, коли з цього питання до мера було зо п’ять дзвінків, також підтвердила — з роботою дротового радіо нині склалася проблема.
У чому річ — у недостатності матеріальних ресурсів, щоб вчасно відремонтувати лінію, чи в якихось інших чинниках — ми запитали у начальника Центру електрозв’язку №3 Віктора МІЛІНА. Власне, до хоч якихось роз’яснень підштовхувала ще й неофіційна інформація — нібито, Укртелекому настільки не вигідно обслуговувати радіоточки, що штучно робиться все можливе, щоб люди від них повідмовлялися…
— У нас немає вказівки не обслуговувати дротове мовлення, — одразу парирував такі чутки начальник місцевого Центру електрозв’язку. — Так, влітку, коли мали місце часті грози, була складна ситуація. Тоді дійсно треба було багато часу на усунення неполадок. Зараз — проблеми немає. Якщо обірветься дріт, то в середньому протягом двох днів пошкодження усуваємо, — запевняє Віктор Мілін.
— Ми всіма силами намагаємося обслуговувати дротове мовлення, хоча воно й збиткове, — переконував Мілін. Зауваживши, що в нашій країні, на відміну від Новограда-Волинського, вже є такі міста, в яких дротове радіомовлення — відсутнє. Зникло, бо не вигідно — плата за радіоточку не відшкодовує витрат на її ремонт і обслуговування.
Наскільки ж радіо збиткове, себто — яким повинен бути тариф, щоб в Укртелекомі не говорили про збитки, — Віктор Іванович відповів не одразу. Мовляв, не уповноважений відповідати — звертайтеся в Житомир до вищого керівництва. Втім, деяку конкретику щодо собівартості радіо почути вдалося: витрати на обслуговування радіоточок приблизно у два рази перевищують надходження від абонплати. Мінусову різницю доводиться покривати за рахунок прибутків від інших видів послуг.
У принципі, пояснення — не нове. Зараз звідусіль чути про невідповідність тарифів і собівартості послуг. Для прикладу — залізниця. Там теж кажуть, що пасажирські перевезення, на противагу вантажним, — збиткові. Але ж пасажирські потяги масово не відміняють. То чому ж там можуть найти вихід із ситуації, а в Укртелекомі місяцями полагодити обірваний дріт, — ні?
Може, дійсно, не така вже й далека від правди та інформація, що дротове радіо поступово «виживають». Хоча, звісно, офіційно цього не підтвердять. Держкомтелерадіо передбачає таку послугу, значить, примусово забрати її не можна. Можна умови такі створити, коли абонент спересердя й зі словами: «Скільки я ще буду платити за те, чого в мене немає?!», напише заяву на відключення. Втім, це поки що тільки журналістське припущення.
У той же час не варто забувати, що нині все ще залишається контингент, який до дротового радіо неймовірно звик. Можна не сумніватися, що для когось не почути звичного ранкового вітання з радіоприймача — це в чомусь подібне до відсутності телевізора, комп’ютера чи Інтернету…

Ще одна скарга на роботу Укртелекому, щоправда, цього разу стосовно телефону, надійшла з села Суховоля. Жінка пише, що з січня по квітень минулого року гроші за послугу платила, а телефон не робив. За її словами, таке ж саме періодично повторюється і в цьому році: «З 27 липня і по цей день телефон не працює. Дзвоню монтеру по мобільному, що не робить стаціонарний телефон, і так без кінця і краю».
Однак тут ситуація дивна: у місцевому Центрі електрозв’язку стверджують, що по Суховолі такого абонента взагалі не існує! На підтвердження — демонструють відповідну роздруківку з прізвищами абонентів і їхніми номерами телефонів. Серед не більше, аніж двох десятків абонентів, є лише одне співпадіння прізвища, проте ініціали не ті, що в авторки листа.
— Оскільки такого абонента не числиться, ми взагалі не повинні розглядати цю скаргу, — пояснив начальник Центру електрозв’язку Віктор Мілін.
Єдина зачіпка — згаданий номер телефону однофамільця, який віднайшли по базі даних. Його, на прохання журналіста, Віктор Іванович пообіцяв перевірити.