У житті кожної школи є пам’ятні дати і незабутні події: свято першого дзвоника, зустрічі випускників, випускні вечори, свято останнього дзвоника! Але, мабуть, головне свято -— це день, коли школа вперше відкрила свої двері -— День її народження. З 1963 року в м.Новоград-Волинський існує школа-інтернат зі світлими просторими класами, впорядкованими спальними кімнатами, чистою їдальнею.
З дня відкриття дверей минуло 47 років. Для багатьох школа стала другою домівкою, яка вивела на стежку самостійного життя, де пройшли незабутні дні неповторного дитинства. Тут зростали, отримували знання, виховувалися покоління. З-під крила інтернату пішло в життя близько ста тисяч вихованців, які отримували путівку з рук матері-школи. Клопіткою щоденною працею, любов’ю до дітей,піклуванням про їхнє здоров’я, розумовий і фізичний розвиток були наповнені усі дні.
Школа-інтернат — це не тільки навчальний процес, це цілодобова праця педагогів, технічного і обслуговуючого персоналу. Не зможе школа жити і функціонувати без кухарів, помічників вихователів, шоферів, працівників пральні, прибиральниць.
Кожна дитина-сирота — неповторна. Ця неповторність зумовлюється своєрідним для кожної людини комплексом особистих якостей, серед яких помітне місце займають індивідуальні здібності. Відомо, що здібності, нахили та інші якості розвиваються і формуються лише в діяльності. Школа-інтернат має помітні педагогічні переваги, порівняно із звичайними загальноосвітніми школами. Вони полягають передусім у тому, що тут забезпечуються триваліше спілкування учнів з педагогом і вихователем. Завдяки цьому створюються кращі умови для спостережень за дітьми у різноманітних умовах і формах діяльності.
З метою заохочення дітей та розвитку їх здібностей в школі відкриті та працюють різні гуртки. Відвідуючи їх, діти не тільки навчаються, розвивають свої творчі здібності, а й займаються спортом. Гуртковою роботою охоплено сто відсотків вихованців.
Кожного року проходять різні конкурси, у яких беруть участь усі учні школи. Діти із задоволенням малюють, ліплять із пластиліну, працюють із папером, бісером, танцюють, співають. Нещодавно в школі пройшла виставка «Світ моїх захоплень», де кожен клас міг продемонструвати свої роботи. Цікавими були вишиванки, колекція значків, машинок, марок. Також у школі проходила виставка творчості та осіннього букету під назвою «Осінній вернісаж». Було представлено чимало цікавих дитячих робіт.
Школа існує, а значить існує дух шкільного колективу, якому є що сказати. І тому в школі минулого року була створена шкільна газета. Задум створити газету виник в учнів 6-Б класу. Редактором і засновником газети є А.А.Юхимчук, а матеріали створюються силами учнів. Вони не тільки звітують про шкільні заходи, а й піднімають різні проблеми. Постійними рубриками є: «Новини-новинки», «Це цікаво», «Сьогодні біля мікрофону», «І курам на сміх», «З днем варення», «Школа має таланти». Кожен наступний номер збирає все більше і більше читачів. Тож попереду у них — ціле життя, насичене подіями, задумами, мріями. Нехай вони здійснюються!
У директора школи Шведюк Марії Іванівни виникла ідея створити музей. Матеріали та експонати для музею збиралися протягом часу. До цієї роботи залучилися учні, учителі, вихователі. Складається музей з таких експозицій: «Так починалася історія школи», «Вони керували школою...», «Наш край», «Найкращі випускники», які записані в «Книгу пошани», що існує з 1964 року, а також «Наші досягнення». Керує музеєм вчитель історії Булонська Олена Анатоліївна.
Отож, таку школу і дітей ми бачимо сьогодні і, дякуючи усьому трудовому колективу. Адже успіх дітей у школі-інтернаті — це кропітка праця вихователів і педагогів.