Передсвяткова акція…
На відкриття нового м’ясного магазину зібралося людей — не проштовхнутися!
Гам, шум. Та й не дивно — дають товари пробувати на смак!
— Мені — шинки!
— Будь ласка!
— Смачна-а! Кіло зважте!
— Без питань!..
— А мені «Сервелатику».
— Зважити?
— Спочатку попробувати.
— Даю!
— І мені дайте! — пробивається до прилавка гладкий дядечко.
— Посмакувати чи?..
— Посмакувати!
Продавець гострим ножем відрізає скибочку ковбаси і подає чоловікові. Але той кривиться. Питає:
— А з кілограмчик не можна?
— Ну, якщо ми так кожному відтяпуватимемо по кіло…
Товстун показав на свої щоки.
— Бачите, які вони в мене.
— Та бачу, що мармиза нічогенька!
Люди почали перешіптуватися.
Аби не втратити авторитет торгової точки, продавець відрізає половину «палки» «Сервелату».
— Пробуйте на здоров’я.
Здійнявся гамір, тіснява. Кожен хотів «на шару» отримати подібне.
Та раптом до магазину влітає розхристаний чолов’яга.
— Мужики! — загорланив. — Тут навпроти горілку і коньяк на пробу дають!
Першими до виходу кинулися «мужики». За ними — жінки.
На пробі м’ясних товарів залишилися кілька бабусь і один дідок.
— А ви чого не біжите? — сердито спитала в старого продавець.
— Так я у вас ще нічого не пробував.
Продавець подобрішала.
— Що будете?
— Мені б сальця копченого.
— Будь ласка!
— А чого так мало? Мені б на закуску…