ЗВЯГЕЛЬСЬКА СПОРТСМЕНКА БОРОЛАСЯ ІЗ ЧОЛОВІКОМ!
Нещодавно на телеканалі «1+1» почала виходити розважальна програма «Мій зможе». Це весела гра, де чотири пари ведуть боротьбу за грошовий приз. Причому, основну роботу доведеться виконувати чоловікам, а від жінок потрібен азарт, упевненість у своєму супутнику та почуття гумору. Від того, наскільки сильно вона у нього вірить та знає, на що він здатен, залежатиме їх спільний успіх! Чотири жінки за столом казино витягують карти із завданнями для своїх чоловіків та роблять ставки — чи зможе він пройти через це випробування. Завдання — складні та неочікувані, отже зробити вірну ставку жінці непросто.
Минулого вихідного одному із учасників шоу випало випробування — втриматися 12 секунд на борцівському килимі проти майстра спорту з вільної боротьби — дівчини. Цією спортсменкою стала 20-літня звягельчанка Світлана Рижикова, про яку неодноразово писалося на шпальтах нашої газети. Після виходу програми ми зв’язалися з нею, аби привітати з достойним виступом. Адже лише у третій спробі чоловікові вдалося протриматися 22 секунди, і то ціною неймовірних зусиль.
— Світлано, ти достойно боролася, вітаємо! Скажи, будь ласка, чому саме тобі запропонували взяти участь у шоу?
— Зараз я продовжую тренуватися і навчаюсь у МАУП (Київ) та Львівському інституті фізичної культури. Мені зателефонували — мій номер дала телевізійникам Іра Мерлені, а потім я до них приїхала.
— То ти знайома з олімпійською чемпіонкою?
— Так. Під час тренувальних зборів та змагань ми познайомились і підтримуємо добрі стосунки.
— Наскільки мені відомо, у тебе була досить серйозна травма, через це ти виступала з пов’язкою?
— Це справді так — нога в тейпі, бинті і наколіннику, адже нещодавно мені зробили ще одну операцію, дуже складну. Тренери досі не випускали на килим, днями було перше тренування на килимі, не рахуючи програми...
— Ти дуже агресивно боролася. Це така твоя манера?
— Зазвичай, це — не моя манера боротьби, просто чоловіча боротьба дуже відрізняється від нашої, жіночої, враховуючи те, що суперник не дуже добре знав правила боротьби і докладав повну фізичну силу.
— Ми помітили, що той чоловік тримав тебе за шию — це порушення правил?
— Так, двома руками за шию — це порушення, але в кінці я також взяла захват шиї, але з-під руки і провела кидок.
— Ти достойно виглядала... Але, все одно, якось не по-чоловічому — боротися з дівчиною... Чи ти вважаєш по-іншому?
— На те в нас боротьба і розділена на чоловічу та жіночу, але мені самій навіть було дуже цікаво перевірити свої сили на чоловікові, і мені сподобалось таке протистояння. Щоправда, дістала синець добрий під оком...
— А тобі не лячно було перед поєдинком?
— Ще й як! Було, доки вони ставили фішки на секунди, я тремтіла від страху (посміхається — ред.). Правда, за коліно дуже переживала, але все, слава Богу, обійшлося.
— Після боротьби з мужчиною не виникла образа на всіх чоловіків за неджентльменську поведінку?
— Та ні, начебто, тільки трохи впевненості додало... Суперник же дуже грошей хотів...
— А тобі щось заплатили за участь?
— Оплатили дорогу. Та мені самій було цікаво. Навіть, не за гроші.
— А як відреагували друзі, батьки?
— Батьки дуже раді, друзі, особливо дівчата із залу, — «підколюють» у хорошому розумінні...
— Кому ти завдячуєш своїй спортивній майстерності?
— Тільки своїм тренерам. Мій перший тренер — Мірзабекян Юрій Левонович, а другий — Пістун Андрій Ігорович.
— Редакція «Звягель-Інформу» ще раз вітає тебе з достойним виступом, зичить успіхів на спортивній арені!
— Дякую щиро, постараюся достойно представляти рідний Звягель!