СЬОГОДНІ ВКРАЛИ МІТЛУ, ВЧОРА — ВІДРО З ВОДОЮ. ДОБРЕ, ЯК Є ЩО КРАСТИ...
Реалії житлово-комунальної галузі, як відомо, сумні: дахи течуть, зношені мережі ламаються, старий житловий фонд «підкидає» все більше роботи. Ситуація — типова і занедбана загалом в Україні, і навіть сумнозвісна ситуація з Алчевськом взимку 2006-го (коли заморозилися системи опалення, розірвало труби і місто залишилися без тепла), через що була оголошена надзвичайна ситуація державного рівня, — не змусила українських чиновників розпочати дієві галузеві реформи.
МІСТО «БЕЗ ЖЕКІВ»
За реформи взялися у Новограді-Волинському — спробували винайти панацею для хронічно хворої галузі ЖКГ. На зміну ЖЕКам прийшли об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Якщо раніше за мешканців «думала» держава, то зараз люди стали господарями житлового фонду, використовуючи квартирну плату на житлово-комунальні будинкові потреби.
Попередня міська влада ініціювала реформи та завершила непростий процес становлення ОСББ. Що б не говорили скептики, — новим для України звягельським досвідом цікавляться, запозичити комунальне ноу-хау приїжджають з інших міст. Теперішнім керманичам ще належить себе проявити в цьому питанні. А наразі — хто ж, як не пересічні комунальники, розкажуть про рідну галузь і про життя в ОСББ «по душам».
Зауважимо, ми свідомо обрали одне з показових місцевих об’єднань — по-перше тому, що успіхи, здавалося б, у безнадійній справі — це подвійна перемога, котра заслуговує на увагу. По-друге — про комунальників і без того здебільшого говорять «або погано, або нічого», забуваючи, що працювати їм доводиться практично в екстремальних умовах — зі старіючим господарством та в умовах тотальної нестачі коштів на його утримання. А напередодні професійного свята, котре працівники житлово-комунального господарства відзначають у другу неділю березня разом з представниками сфери побутового обслуговування, кожному хочеться почути слова вдячності. Тим паче, — за нелегку й відповідальну роботу.
«ДЯКУЄМО ВАМ, ДВІРНИК!»
Дім, у якому ми живемо, починається з двору. В ОСББ «Наш дім» двірники — «на своєму місці»: чистота і порядок якнайкраще свідчать про це.
— У мене на площі Лесі Українки, 3 та 5, — прекрасні мешканці. Приємно чути від них: «Дякуємо вам, двірник!», — говорить Марія Шальнева. — Навіть на свята вітають! Це, до речі, може стати і для влади гарним прикладом — вітати і заохочувати непомітних людей, від роботи яких залежить краса нашого міста…
Культура поведінки, щоправда, у деяких мешканців кульгає на обидві ноги. Прибиральниця Любов Погребняк розповіла, що сміття люди можуть викидати… з балкону, особливо «кмітливі» жбурляють недопалки на голови двірникам. Дехто може поставити пакет з відходами просто в урну перед під’їздом — чого йти на спеціально облаштований сміттєвий майданчик?.. Зайвий раз усе це засвідчує: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. На щастя, тих, хто цього ніяк не второпає, стає все менше. Є й такі, кому бракує вдома мітли чи відра — часом крадуть, як двірники не догледять… «Сьогодні зранку мітлу у мене вкрали, а якось було — відро залишила з водою біля під’їзду, то воду вилили, а відро забрали…», — такі історії не рідкість.
«Підкидає» роботу ОСББ й базар у центрі міста. Окрім сміття, що продавці залишають на робочих місцях і котре розлітається, наче перекоти-поле у сусідні двори, базарники зносять відходи у контейнери будинків поруч із базаром. Хоч і мають для цих потреб власні контейнери. Це питання «Наш дім» вже піднімав, зокрема, на зустрічах із Володимиром Загривим , тоді ще — кандидатом у мери. Втім досі, без жодних доплат або змін, двірники ОСББ продовжують прибирати базарне сміття ...
Торік екс-мер Микола Боровець зробив новоград-волинським двірникам вкрай необхідний подарунок — ­теплий спецодяг. На кожній куртці — «бейджик» із прізвищем двірника, щоб люди знали своїх «героїв чистоти» в обличчя. У такий спосіб влада вирішила підняти престиж професії. Про інше не подумали — зима закінчилася, в теплих куртках влітку не ходитимеш. А уніформи ані у двірників, ані у слюсарів та сантехніків немає…
Скептики скажуть: який одяг? Коли на найнеобхідніше немає коштів, тим паче, що проблем у галузі — «під зав’язку»! Втім, комунальники з ОСББ «Наш дім» в один голос на це відповідають: навіть складні комунальні проблеми розв’язуються під грамотним керівництвом. У приклад ставлять голову правління ОСББ Андрія Войтовича, котрому вдалося зібрати команду відповідальних і сумлінних працівників.
40 РОКІВ — ЖОДНОГО ЦВЯХА НЕ ЗАБИЛИ! ТЕПЕР — УСЕ МІНЯЮТЬ
Окрім чистоти на подвір’ях, тут крок за кроком наводять лад у будинках — сьогодні в ОСББ їх дев’ять, на черзі — ще один. Люди «просяться» в об’єднання, що також є показником його роботи. Про зроблене тут розповідають залюбки: звичайні люмінесцентні лампи замінили на енергозберігаючі (завдяки цьому торік зекономили 5 тисяч гривень), на пл.Лесі Українки, 5, у під’їздах встановили євровікна. В іншій багатоповерхівці, на пл. Лесі Українки, 3, повністю поміняли мережу водяних комунікацій на пластикові труби, поставили скрізь нові крани — тепер сантехніки ОСББ «Наш дім» застраховані від «гарячого душу», якщо раптом сталася аварія.
Крім того, у будинках встановлені автоматичні вимикачі електроенергії, замість колишніх «пробок». Позаторік відремонтували дах на Шевченка, 1, цього року — ще й на Соборності, 3. На цей ремонт, до речі, влада виділила 90 тисяч гривень, ще й мешканці долучилися — скинулися по 130 гривень.
«Наш дім» — невипадково серед кращих об’єднань. Тут не лише «кожен на своєму місці», а й при потребі — замінять один одного. Паспортист і касир Зоя Чіркунова може без проблем підмести у під’їзді замість прибиральниці, а старші будинків — Микола Семенович Кравчук та Славентин Федорович Свинарьов — і лампи поміняють, і на дзвінки мешканців, стурбованих комунальними негараздами, і вдень, і вночі відреагують.
Робочий персонал також завжди «на підхваті» — забиті димові вентиляційні канали, які чотири десятки років ніхто не чистив, самотужки «приводять до тями» — реальна економія, адже спеціалісти з інших організацій за це беруть окрему плату. Для дітей слюсарі власними силами зробили чудовий ігровий майданчик. Інші двори також замовили собі такі ж.
— Я сорок років живу у своєму будинку — тут жодного цвяха не забили після того, як здали в експлуатацію, — ділиться старший будинку, що на пл. Лесі Українки, 5, Микола Кравчук. — А тепер проблеми вирішуються, усе під контролем. Хто там каже, що при ЖЕКах було краще? Хіба що — на паперах. Пам’ятаю часи, коли у підвалах без ламп панувала суцільна темрява, а на горищах — жили наркомани. Тепер усе освітлюється та замикається. Реальні зміни видно неозброєним оком, єдина умова — щоб був господар, і люди повинні брати участь у покращанні життя у будинку та дворі.
На що справедливо нарікають в ОСББ «Наш дім», як і в багатьох інших, — це низькі зарплати. Найбільша — у голови правління: «чистими» 1 тисяча 400 гривень, робочий персонал отримує від мінімальної зарплати до тисячі гривень. Підняти зарплати людям — означає збільшити тарифи. Втім, це, зрозуміло, викличе невдоволення мешканців. Сьогодні ж в об’єднанні, залежно від будинку, сплачують 1 грн. або 1 грн. 20 коп. за кв. метр, в інших ОСББ є вищі тарифи — 1 грн. 50 коп. 50% сплаченої суми іде на зарплату працівникам, інша половина — кошти, за які утримують і відновлюють господарство. Звісно, працівники, і не лише в цьому об’єднанні, сподіваються на доплати з боку влади. Реформи — реформами, а їсти хочеться… Тому усім комунальникам з нагоди свята бажають здоров’я та гідних зарплат!