Земельні питання — завжди актуальні. Зважаючи на величезну суспільну значимість правового врегулювання процесів організації та функціонування ринку земель в Україні, відділ Держкомзему у м.Новоград-Волинський залучає населення міста для обговорення запровадження ринку земель.
Прийняття Закону України «Про Державний земельний ­кадастр» є однією з умов припинення мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення (пункт 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України). У запропонованому проекті цього Закону визначені мета та принципи Державного земельного кадастру, система органів, що здійснюють ведення цього кадастру, склад його відомостей, вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру та порядок користування його відомостями тощо.
Законопроект передбачає суттєве оновлення базових положень із ведення Державного земельного кадастру, що містяться у ­Земельному кодексі України та сприяють поглибленню розуміння сутності Державного земельного кадастру, удосконаленню ­ключових умов його ведення.
Основне питання для селян стосується перспектив запровадження ринку землі, а також інформація про обмеження, передбачені в проекті Закону України.
Проект закону «Про ринок земель» передбачає, що набувачами земельних ділянок несільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зможуть бути виключно громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування.
Максимальні площі земель у власність для Полісся становитимуть 1500 га, але у будь-якому випадку, у власності однієї особи на всій території країни не може бути більше 2100 га сільськогосподарських земель.
Найболючіше питання «чи набуватимуть у власність землі сільськогосподарського призначення іноземці?» вирішується однозначно на користь громадян України та не передбачає право продажу їм таких земель, а тому ринок земель буде повністю ­закритий для капіталу іноземного походження.
Власник земельної ділянки може самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продавати, дарувати, передавати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту. Але поспішати з продажем земельної ділянками навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної сплати, стрімко та постійно зростатимуть.
Положення проекту закону захищають інтереси як селянина, фермера, так і українську землю від спустошення та деградації, передбачають раціональне використання земельних ресурсів, покращання та збереження їх родючості. Тому лише Вам, як землевласнику, вирішувати: чи продавати землю, чи здавати її в оренду, або ж власноруч обробляти.