ПОХОДЖЕННЯ СВЯТА
День Стрітення Господнього — одне з найбільших свят Православної церкви. Відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія принесла до єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-ий день після Його народження (згідно із Законом Божим, з часу ­визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-ий день після народження).
Коли Діва Марія разом із Йосифом принесла Ісуса до храму, їх там зустрів сивий старий Симеон, котрий чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він покине цей світ лише після того, як побачить народження Господа. Це здійснилося — Симеон міг тепер одержати вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей».
Церква співає в цей день: «Давній днями, який дав у давнину Закон на Синаї Мойсею, нині бачимо як Дитину; і Закон виконуючи, як Творець Закону, за Законом у Храм приноситься й старцю вручається». Той Самий Бог, Який говорив на Синаї з Мойсеєм та встановив іудейський Закон, тепер принесений у храм як дитина, виконуючи цей же Закон. У словах пісні втілюється церковне вчення про те, що за всіх часів Бог спілкувався з людством в особі Сина.
У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим.
НАРОДНІ ВІРУВАННЯ
А ще такі свічки називають «громичними». Їх ставили перед образами під час грози. Вважалося, що це має захистити людей і худобу від блискавки. Від «громичної» свічки, і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця».Такі свічки протягом року зберігали на покуті, або ж вплітали у дідухи. За повір’ями, ці свічки мають виняткову силу й оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від буреламу чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб.
Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.
На Стрітення також відзначається день православної молоді. Певно, цей день обрано невипадково, адже молодість — це час, коли в житті людини зазвичай відбуваються найважливіші зустрічі.
У народному побуті Стрітення (Стрічення) здавна сприймається як зустріч зими з весною. Казали, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».