«Щоб тобі повилазило!»
«Щоб тобі колеса постріляло!»
«Щоб ти на пузі повзала, ідіотка!»
«Куди ж тебе несе, ідіоте!? На цвинтар? Туди тобі й дорога!»
«Який ідіот таким права дає!»
«Наступного разу цвяхів накидаю!»
«Щоб тобі колеса повідпадали, ідіоте!»
«Ідіоте! Кліпавки протри. Люди ж дорогою йдуть, ідіоте!! Ідіоте!!!»
Такі «ласкаві» фрази Іван Семенович кидав услід водіям авто, які, на його думку, ­навмисне не обминали калюжі.
A після чергового інциденту, приходячи додому, говорив дружині:
— Знаєш, Нінуль, сьогодні знову бачив трьох ідіотів, дивись, як мене обляпали!
— Хіба то люди?..
… Через рік Іван Семенович отримав спадщину. Купив ­новеньке авто.
Якось їдучи з дружиною на базар, у дзеркальце побачив, як йому грізно махав кулаком якийсь чоловік.
Іван Семенович спитав у дружини:
— Чого це він?
Нінуля кинула:
— Ідіот якийсь. Кричить, щоб тобі повилазило…