ПОМИНАННЯ 15/2012

ПОМИНАННЯ 15/2012



















































13 квітня минає рік, як пішов з життя наш дорогий Ярослав Богданович ДМИТРІВ


Нема на світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Рідненький наш, як сумно, важко без тебе жити. Без тебе хата опустіла, жорстока доля розлучила. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Спокійно спи, рідненький наш, в своїй хатині вдалині, ми будемо вічно пам’ятати, доки ми живі, — з нами ти.


Сумуючі батьки, сини, сестра з сім’єю



Ты был нам, как источник света,

Душевной теплоты родник...


Юрий Алексеевич ЛЕМИШ

06.09.1952-18.04.2006 гг.


Как знать, что в том потустороннем мире,

Как верить в то, что нет Тебя на свете…

Но в сердцах и памяти нашей навсегда осталось всё то, что связано с Тобой — доброта, мудрость, блестящий организаторский талант, любовь, забота, подаренные нам. Покой и Царство Небесное Твоей душе.


Жена, дети, внуки



11 квітня минув рік з дня смерті дорогої нам людини Анатолія Миколайовича САМОФАЛОВА


Як швидко сплинув час, коли твоє сердечко пе­рестало битись. Пройшов вже рік, як ти пішов від нас, а ми ніяк не можем з цим змиритись. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти — в наших серцях. Хто знав, — згадайте і пом’яніть.


Вічно сумуючі дружина, рідні, близькі



Є сила, що може забрати з життя,

Та з пам’яті рідних — ніколи...


12 квітня — 3 роки світлої пам’яті нашої дорогої мами, бабусі Валентини Опанасівни ПОРТЯНКО, а 17 квітня — 10 років, як немає батька, діда Григорія Феодосійовича ПОРТЯНКА


Пам’ять про вас житиме в наших серцях завжди. Царство вам Небесне і вічний спокій вашим душам.


Вічно сумуючі сини, невістки, онуки



13 квітня — річниця світлої пам’яті Наталії Нестерівни ПРОХОР


Рідна наша, так тяжко стало жити без тебе. Не так світить сонце, стало тихо в домі, і серце болить за тобою. Залишається в пам’яті любов, добра душа та біль втрати. Кожну хвилину — ти з нами. Земля тобі пухом. Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй.


Вічно сумуючі сини, невістки, внуки



16 квітня минає рік, як страшна хвороба забрала від нас дорогу нам людину — Володимира Парфентійовича САФРОНОВА


Серце болить, душа голосить... Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Але тебе з нами вже нема, не переступиш свій поріг, сюди не прийдеш ти ніколи, не стрінеш родичів своїх. Молитва хай дійде до тебе, щоб у Раю ти був на небі. Вічний спокій душі твоїй.


Сумуючі рідні



15 квітня виповнилося б 70 років нашому батьку Івану Карповичу СТЕПАНЮКУ із села Наталівки

15.04.1942-24.03.1995 рр.


Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю про тебе, Іване Карповичу. Царство Небесне і вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Діти, внуки



Не знайти слів, щоб передати наше горе, біль втрати нашої любої неньки Любові Вікторівни ТАРАСЮК

18.03.1921-11.04.2011 рр.


Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Хто пам’ятає, — пом’яніть.


Сумуємо, родина Тарасюків



11 квітня минуло 10 років, як перестало битися серце дорогої нам людини, батька, дідуся Костянтина Степановича ШАВЛОВСЬКОГО із села Теснівки


Якби ж могли ви довше жити, були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми зламати Господню волю у житті. І не забути, і не вернути, і не висловити словами всієї скорботи й печалі. Та пам’ять про Вас вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне Вам і вічний спокій.


Вічно сумуючі діти, онуки, всі рідні



Є сила, що може забрати з життя,

Та з пам’яті рідних — ніколи...


13 квітня минає 40 днів світлої пам’яті Ольги Миколаївни КОРЧЕБАНОВОЇ


Немає в світі таких слів,

Щоб передати наше горе.

Наш плач сердець,

Наш крик душі

Ти не почуєш вже ніколи.

Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах,

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти — в наших серцях.


Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, сестри, рідні



Хто забув, — згадайте,

Хто пам’ятає, — пом’яніть...


11 квітня минає 2 нестерпно болючих роки, як відійшов у вічність наш дорогий чоловік, батько і дідусь Петро Васильович ГРИЦЮК


Біль втрати не змити сльозами, і скорботі немає кінця. Рідний наш, ти з нами завжди у наших спогадах, у наших серцях.


У вічній скорботі дружина, діти, онуки



СПІВЧУТТЯ


Колектив газети «Звягель» висловлює щирі співчуття головному редактору Гембарському Олександру Петровичу та його родині з приводу тяжкої втрати — смерті матері


Надії Іванівни ГЕМБАРСЬКОЇ