Юрій Ковальський... Кому з новоград-волинців не знайоме це ім’я? Мабуть, нема таких. Ім’ям поета і журналіста, першого редактора нашої газети, названа одна із вулиць древнього Звягеля — саме тут, у скромному будиночку, що вікна його виходять на Сквер Слави, жив і творив Юрій Іванович. Він обезсмертив себе в скрижалях історії нашого міста, адже написав гімн Новограда-Волинського...
Вже після того, як поет пішов з життя, завдяки дружині, друзям і колегам, вийшло друком чимало його творів... Ось і зараз у місцевому видавництві «НОВОград» готується до друку ще одна книжка про Юрія Івановича... Він мав великий творчий доробок, але «не випускав у люди» — працював і допрацьовував, переписував, маючи неабиякий талант, був надто самокритичним, однак з радістю благословляв і давав путівку в світ поетам та письменникам-початківцям, які зверталися до нього за підтримкою та допомогою. Нині вже новоград-волинські школярі вивчають його твори, декламують їх на різних урочистостях. Нарешті прийшли заслужена слава і визнання.
9 червня, після нашого професійного свята, Дня журналіста, минає 15 років, як цієї талановитої, доброї і чуйної Людини немає поряд. Чимало случанської води за цей час сплило, але в серцях звягельчан залишається добра пам’ять про Юрія Івановича. У багатьох газетах нині працюють учні Ковальського, яких саме він навчав творчої майстерності. Нам пощастило — ми мали змогу працювати з Юрієм Івановичем в одній редакції, постійно спостерігали, як невтомно він трудився над Словом. Здавалося б — проста замітка чи звіт, але скільки душі і натхнення він вкладав у кожен свій журналістський матеріал. І це все для того, аби читач зміг отримати насолоду від безпосереднього спілкування з Митцем — завдяки скромним, але таким змістовно насиченим газетним рядкам, мав можливість неначе особисто побувати на тому чи іншому заході, бо саме такі відчуття нам дарує справжня майстерність журналіста. Такі уроки — безцінні, тож ми вдячні Вам, Учителю!
Юрій Іванович завжди з нами — у своїх творах, книгах і нашій пам’яті…