У нашому місті і районі майже у кожного двадцятого мешканця наявна патологія щитовидної залози. Однією з причин цього є наша екологія. Після аварії на ЧАЕС у районах, які піддалися впливу іонізуючого випромінювання, зросла кількість захворювань на вузлові форми зобу.
Впродовж 2011 року у нашому місті і районі виявлено і прооперовано 12 хворих на рак щитовидної залози. Порівнюючи з попередніми роками, подібних випадків реєструвалося три-чотири, отже онкопатологія значно зросла.
Хочу зупинитися на вузлових формах зобу, оскільки причини утворення вузлів у щитовидній залозі дуже різні, у тому числі, коли йдеться про злоякісний процес. Виділяють дві основні форми вузлового зобу: ендемічну і спорадичну. Розвиток ендемічного зобу обумовлений дією природних зобогенних факторів (йододефіцит, надлишок фтору, який витісняє йод з організму), і антропогенних (наприклад, забруднення ­навколишнього середовища).
Основними клінічними проявами ендемічного зобу є збільшення щитовидної залози, наявність вузлів, для яких характерний прогресуючий ріст, а також можливі порушення функції щитовидної залози.
Важливу роль у попередженні розвитку вузлового зобу є профілактичні заходи. У першу чергу — це адекватне забезпечення організму йодом. Особливо, коли підвищується потреба у гормонах: у період росту дітей, під час вагітності, інфекційних захворювань. Особливу увагу слід звернути на харчування. Раціон повинен бути збагачений білками, вітамінами і продуктами, що містять йод. Потрапляючи до організму, йод активно долучається до синтезу тіроксину (гормона щитовидної залози), і таким чином нормалізує її функцію.
Значна кількість йоду міститься у морській рибі, кальмарах, морській капусті, йодованій солі. Певна кількість цього нутрієнту є у молочних продуктах, картоплі, моркві, пшоні, гречаній крупі, горіхах, чорноплідній горобині.
Спорадичний вузловий зоб мало залежить від профілактичних заходів, передається спадково, поділяється на три групи. Перша — це пухлини (аденоми) щитовидної залози. Друга група — тіреоїдні вузли з аутоімунним запальним процесом. Третя група — багатовузловий зоб із поліферативними процесами.
Діагностика вузлових форм зобу ­проводиться на основі огляду і пальпації щитовидної залози лікарем, УЗД, аналізу тіреоїдних гормонів і біопсії вузлів залози. Біопсія — це єдиний метод, який визначає, чи є злоякісний процес у щитовидній залозі. Пам’ятайте, що раннє виявлення онкопатології щитовидної ­залози дає вам шанс на життя!