Останніми роками надзвичайно популярним у всьому світі є «hand made» — те, що роблять люди власними руками. Творчі особистості таким чином борються проти шаблонності, багатотиражних ідей, нав’язаних людству технічним прогресом. А «hand made» — це свого роду бренд, адже зроблене руками завжди є ексклюзивним. Недаремно це заняття називають ще легальним наркотиком для душі. Головне, що душа у цих виробах завжди присутня. Є вона й у смішних та миловидних в’язаних іграшках «амігурумі» — добрих істотах, чудових замінниках штучного китайського «ширпотребу».
У нашому місті теж є люди, які займаються «амігурумі». Для цього зовсім необов’язково бути фахівцем. Анастасія КАБАЧЕНКО, наприклад, завжди любила займатися «hand made», але про «амігурумі» дізналася з Інтернету. У мережі й навчилася в’язати за схемами.
— Мені подобається у цій справі кінцевий результат, — розповіла дівчина. — Усі, хто бачить іграшки, їм подобається. Напевно тому, що в’яжу «під настрій», коли є натхнення. Свої роботи здебільшого дарую, це чудовий подарунок. А ще виставляю у магазині «Фора», що у мікрорайоні «Болгарбуд», там їх можна купити. Знаючи уподобання тієї чи іншої людини, сувенірчик буває дуже в «тему»!
Воно й справді — як може бути не в «тему» милий заєць у курточці з капюшоном, веселий дракоша, грайливе левенятко або капосно-мила зміючка? Це можуть бути як звірятка, так і казкові персонажі, навіть якісь речі, обов’язково наділені людськими властивостями.
Ці дивакуваті іграшки подобаються не лише дітям, а й дорослим. Тому «амігурумі» може використовуватися у якості сувеніра для дому, брелоків, чохлів, зрештою, смішних капців для дому. Головна особливість більшості цих виробів у тому, що вони поміщаються у долоні (хоча бувають іграшки й метрові) — так задумано японцями, адже саме від них прийшла до нас ця забавна традиція. В українців, щоправда, є власне, не менш самобутнє мистецтво — виготовлення ляльок-мотанок. Тільки у нас вони наділені символічним значення оберегів, натомість «амігурумі» — це швидше заняття для настрою: себе порадувати й інших потішити.
— Це в’язання на спицях або крючком, — пояснила Анастасія. — Традиційно іграшка в’яжеться по спіралі, кожна — за схемою. В Інтернеті є багато груп і сайтів, де люди діляться цими схемами. Треба сказати, що, дивлячись на те, що іноді витворяють і наскільки майстерно, — просто захоплюєшся. А головне, що це — суцільний позитив!
P.S. Поза сумнівом, серед новоград-волинців є ще багато людей, котрі мають не менш цікаві захоплення. Пишіть нам, дзвоніть, розповідайте. І про вас почують інші. Зробимо цей світ цікавішим!