«Замовлятиму по Інтернету рис — все одно більше нічого не вродить…»

«Замовлятиму по Інтернету рис — все одно більше нічого не вродить…»

Так сумно жартує, розмірковуючи про майбутній урожай, жителька з вулиці Юношева, 8, будинок і присадибна ділянка якої повністю стоять у воді. Для Валентини Петрівни та кількох її сусідів слово «підтоплення» має неабиякий сенс: городина, посаджена восени, вочевидь, згниє; у колодязях вода для пиття не придатна; натомість у погребах, на городах, а в декого і в хаті, під підлогою, повно води…
— Ми тут ще з 1971 року живемо. Поки не побудувалися он ті хати (жінка показує вбік, — прим. автора), проблем не було. Вода збігала канавами, он туди, за цвинтар, а тепер їй нікуди подітися. Більше того, ледь не з усієї вулиці вода тепер стікається до нас у двори. А в десятому будинку — взагалі вже під підлогою стоїть, — бідкається Валентина Петрівна.
Побачивши кореспондентів, на ганок будинку, що на протилежному боці вулиці, вийшла її сусідка.
— А як ви виходите з будинку? — запитую в неї, бачачи, що від хвіртки й до східців неможливо пройти, не намочивши ноги.
— Он тудою, кладку проклали, — киває власниця будинку на імпровізовані містки, якими тепер подекуди встелене їхнє подвір’я.
«Як у Венеції», — подумалося мимоволі. Хоча навряд чи від такого порівняння стане легше постраждалим від підтоплення.
— Приїжджали до нас, трохи відкачували воду, але вона знову зібралася. Сьогодні був представник (не знаю, правда, від кого), подивився і сказав, що поки вода в хату не пішла, — нічого страшного. Мовляв, замовляйте спецмашини — нехай вам відкачують. А один рейс такої машини 80 гривень коштує! Де ж я стільки грошей наберу, як у мене пенсія всього тисячу гривень? — у словах Валентини Петрівни суцільний розпач.
Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій міської ради Олександр МЕЛЬНИК, до якого ми звернулися за коментарем, вказує на об’єктивні причини, що призвели до підтоплення в цьому мікрорайоні. Власне, вони не нові і вже не раз звучали.
— У тому районі була канава, призначена для відведення води. Але внаслідок будівництва нового житла, проведення робіт із газифікації та водопостачання вона була засипана. Й тепер власники окремих садиб опинилися заручниками ситуації. Цієї весни ми вже декілька разів там воду відкачували, але це неефективний захід. Зараз там теж працює пожежний автомобіль, але завтра, на жаль, буде те ж саме. Однак на сьогодні, крім відкачування, ми нічого вдіяти не можемо. Щоб там раз і назавжди вирішити проблему підтоплення, потрібно скласти проект, в якому врахувати існуючі мережі газо- й водопостачання. А тоді організувати водовідведення. Такий дренаж можна робити тільки за умов нормальної сухої землі, бо якщо ми вліземо туди трактором зараз, то можемо залишити жителів тих будинків і без води, й без газу, — пояснює Олександр Андрійович.
— Скільки налічується по місту подібних осередків підтоплення? — запитую в нього.
— Було вісім. А ось нещодавно додався дев’ятий — в районі кар’єру, на вулиці Потапова. Там канаву, що слугувала для водовідведення, в десяти (!) місцях засипали, перекопали, поробили заїзди собі у двори. Як наслідок, вода самостійно зійти не може.
…На прес-конференції, що відбулася цього тижня, міський голова Володимир Загривий на запитання щодо ліквідації наслідків підтоплення акцент зробив на людський фактор. Мовляв, жити треба по-людськи, сусідів поважати. Як уже згадувалося в попередніх номерах газети, на комплексне вирішення цієї проблеми по всьому місту, за оцінками фахівців, потрібно приблизно 8-10 мільйонів гривень.
Олег БРЮХАНОВ
Фото Володимира ПОТАЙЧУКА