Вони і вареники уміють ліпити, і про обереги знають — цього їх навчили у ДНЗ №5

Вони і вареники уміють ліпити, і про обереги знають — цього їх навчили у ДНЗ №5

Які ж козаки без справжніх вусів?! Цю ідею підказали вихователям дітки старшої групиПерш ніж реалізувати цікавий освітній проект «У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай», його ініціатори дещо вагалися. Адже тему взяли велику і серйозну, а донести її зібралися зовсім маленьким діткам — вихованцям садочка. Втім колектив ДНЗ №5 до справи підійшов натхненно і творчо, а головне — інноваційно. Після презентації проекту на загал колеги-вихователі визнали: такий масштабний національний проект у місцевому дошкільному закладі реалізовано вперше.
Новизна проекту — у принципах національного виховання, які активно популяризувала український педагог Софія Русова. Саме ця громадська діячка організувала перший дитячий садочок у Києві, виступала за навчання українською мовою, перекладала підручники, писала наукові праці. Втім, через любов до українського, у радянські часи її праці були забороненими, а згодом — забутими.
— Реалізації цього проекту передувала значна робота, — розповідає завідуюча ДНЗ №5 Світлана ТКАЧУК. — Щоб прищепити дітям знання про державні та народні символи, обереги, почати знайомство з яскравими зразками народно-прикладного мистецтва, любов до свого родоводу, гордість за рідний край, необхідно було зібрати не лише теоретичну, а й велику практичну базу. Раді, що до цього активно долучилися батьки: діти приносили родинні фотографії у вишиванках, створювали з дорослими обкладинки до народних казок, альбом малюнків про наше місто та Україну, вивчали українські пісні, забавлянки та колисанки, ігри.
А смачнючі ж були вареники, бо ліпили самі!— Приємним для нас став той факт, що діти з легкістю сприймають обряди і традиції, якими жили наші предки, — розповіла вихователь-методист Оксана РОМАНЮК. — У сучасному світі, де не уявляють життя без комп’ютерів, мобільних телефонів та інших модних речей, діти тягнуться до свого, рідного. Переконалися, що ця інформація для них надзвичайно цікава і потрібна. Треба було бачити, як завзято наші діти ліпили вареники з вихователями, а потім разом куштували смакоту, як наввипередки розповідали враження від екскурсії до Музею льону, збирали міні-музей «Речі з бабусиної скрині».
— Садочок майбутнього створювали самі дітки, — поділилася враженнями вихователь Світлана ПЕТРОВА. — Сюди вони могли принести усе, що хотіли би бачити у ньому. Тож садочок у нас вийшов в українському стилі — тут і обереги, і вишиті рушнички, і посуд, який ми знайшли у бабусиних скринях, іграшки з натуральної сировини. А біля садочка ростуть чорнобривці, калина, і дітки у нього ходять у вишиванках!
Окрім національних страв, дівчатка готували хлопцям «Вітамінний салат для козаків», вироби «Жайворонки» із солоного тіста, а вихователі у рамках проекту провели низку тематичних заходів: «Моя Батьківщина — це Україна», «Ремесла рідного краю», «Чи знаєш ти свою родину», «Рушник — одвічний людський символ», «Віночок — оберіг дівочий». Після цих заходів створили фотоальбом «Козацькому роду нема переводу», а потім презентували усе не лише колективам інших садочків, а й батькам. До речі, усі були приємно вражені і захоплені не менше, ніж діти. А батьки ще й дізналися від вихователів і дітей (!) чимало нового про Україну та досхочу награлися у ігри (виявляється, наші предки грали у «Подоляночку», «Ріпку»,«Горидуба» тощо). І дійсно відчули, що садок та родина — це єдина родина.
Юлія КЛИМЧУК
Фото з архіву ДНЗ №5