Комітет Верховної Ради в закордонних справах висловив переконання, що потрібно ухвалити закон про зовнішню трудову міграцію, який допоміг би у розв’язанні проблем українських мігрантів. Адже українські трудові мігранти зазнають подвійної дискримінації: насамперед, у країнах перебування, де в них гірші соціально-економічні умови, а також у власній державі, яка не сприяє їм та не захищає їхні права.
Держава має фінансувати вітчизняні школи, бібліотеки, культурні центри, організації мігрантів, підтримувати наші ЗМІ за кордоном та змінити виборче законодавство, яке позбавило закордонних українців права голосувати на виборах в одномандатних округах.
Окрім підтримки за кордоном, належить створити всі умови для повернення трудових мігрантів в Україну. Потрібно забезпечити безмитне ввезення майна та зароблених коштів, передбачити податкові пільги на три-п’ять років для започаткування власної справи вже на рідній землі, врегулювати питання пенсійного забезпечення.
З боку держави робляться певні кроки щодо того, аби наші заробітчани мали право на пенсійне забезпечення. Укладено угоди з Болгарією, країнами Прибалтики, СНД, Іспанією, Португалією, Чехією. Хотілося, щоб їх було більше, але це не лише вина України: умови диктують країни, де вони працюють. Людина, яка досягнула пенсійного віку, звертається в наше консульство, укладає угоду з Пенсійним фондом. Фонд направляє спеціальний формуляр про стаж і призначається пенсія.
На жаль, тепер зіткнулися з такою проблемою жінки передпенсійного віку, які виїхали на заробітки. За старим пенсійним законодавством вони мали відповідний стаж для призначення пенсії, а за новим — уже ні. Вік і стаж, необхідні для призначення пенсії, суттєво збільшилися. Тому такі люди мають право на добровільну участь у пенсійному забезпеченні.
Для цього треба укласти угоду з управлінням Пенсійного фонду, і за роки, починаючи з 2004-го, вони можуть сплачувати певну суму, аби їм дорахували стаж.
Тож не гайте часу, шановні заробітчани, укладайте договори і забезпечуйте нарахування та виплату вам пенсії після досягнення належного пенсійного віку.