Монстри на балконі

З насіння виросло хтозна-що.
Людмила Прокопівна ніби за всіма законами городництва і сіяла, і прополювала, і поливала, і балкон провітрювала. Одне слово, леліяла-доглядала той овоч, а воно росте-женеться! І щось не те, на що сподівалася.
Коли ж несила стало терпіти, — схопилася за мобільний телефон.
— Алло! Насіннєвий магазин?
— Так, слухаємо вас.
Людмила Прокопівна сходу рубонула:
— Що ви мені продали, га?!
— А що ми вам продали?
— А я звідки знаю! Просила у вас насіння огірків, а виросли якісь монстри! Круглі! В голках! Як дикобрази!
У слухавці полегшено зітхають:
— А-а, дійшло! То це…
— Вам дійшло, а нам — горе,— з докором перебила городниця-любителька. — Що ви мені підсунули?
— Чому одразу підсунули? Очевидно, ви це насіння і просили.
— Яке насіння?
— Огурдиню.
— Яку-яку диню?
— Новий гібрид. Огірки, схрещені з динею.
— Що ж ви, миленька, над ними так познущалися, га?
— Це не ми.
— А хто?
— Селекціонери.
— То що виходить, росте в натурі огірок колючий, а всередині диня захована?
— Ну, трохи не так, шановна добродійко. І то зовсім не колючки. А пупиришки.
— Пупиришки? А ви знаєте, що ті пупиришки всю фізіономію моєму Васюнчику обштрикали. Коли він поночі вийшов на балкон покурити. Тепер недобереш, де в нього лице, а де…
— Ну, а ми тут до чого?
— Бо ви мені цих потвор продали. А у одного того колючого мутанта навіть очі з носом виросли. Дітей лякають!
— А рот є?
— Поки немає. А що, має вирости?
— Ну, раз виросли очі та ніс, то за логікою…
— Алло! Я в насіннєвий потрапила?
— Здається, в насіннєвий.
— Що значить, здається? Ви знущаєтеся?
— Навпаки, намагаємося вам зарадити. Так би мовити, ознайомити з останніми селекційними досягненнями. Ось, наприклад, днями ми отримали новинку: насіння помідор-кавун.
— Це що, в натурі — кавун, а всередині — помідор?
— Та ні! Той самий гібрид. Тільки тепер помідор за смаком нагадує кавун.
— Хм! Це цікаво! За це можна вам і вибачити.
— А ще ми отримали картомат,
— Який-який «мат»?
— Картопляний мат. Тьху-ти! Забалакалась. Тобто, картоплю, схрещену з томатами. Картомат!
— Ні, це не підходить. Якийсь некультурний гібрид. Краще залиште мені кавун помідорний. Пачечку. Я завтра забіжу. А то якась диня колюча! І це, кар… мат… кар… Одне слово, монстри!
Микола МАРУСЯК