Поминання 1/2014
6 січня минає рік, як перестало битися велике, любляче серце найріднішої людини, турботливого батька, прекрасного дідуся та прадідуся — Анатолія Вікторовича МАТУШЕВСЬКОГО Час пливе невблаганно, та біль не проходить. У кожній справі, кожному подиху, у думках — ти завжди з нами. Земля тобі хай буде лебединим пухом і вічне Царство в Небесах. Ти завжди — в наших серцях. Вічно сумуючі дружина, дочки, онуки, правнучки, всі рідні |  |
7 січня минає 2 роки світлої пам’яті найдорожчої для нас людини — Кузьми Васильовича КОСЯНЧУКА Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю про Вас. Царство Небесне і вічний спокій. Сумуючі дружина, доньки, зяті, онуки, правнучки |  |
7 января — 40 дней, как оборвалась жизнь дорогой сестрички — Людмилы Евгеньевны ПИСАРЧУК Нашу боль не измерить, N и в слезах не излить. Скорбящие брат с семьей |  |
5 января — 40 дней светлой памяти Филиппа Ивановича ТИТОВА Ты жизнь свою прожил достойно, оставил память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Царство тебе Небесное. Жена, дети, внуки, правнуки |  |
Тепло душі твоєї залишилось разом з нами... З січня — 40 днів світлої пам’яті дорогого турботливого сина, чоловіка, батька, брата і доброї порядної людини — Геннадія Володимировича ПОДОЛЯНЧУКА Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіки покинув ти нас, дорогенький, як важко без тебе нам жить. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав Геннадія, згадайте добрим словом і тихою молитвою. Вічно сумуючі мама, тато, тітка Єва, брати, сестри з родинами |  |
Кохана людина не вмирає, вона з нами просто жити перестає... 3 січня — 40 днів світлої пам’яті дорогої нам людини — Геннадія Володимировича ПОДОЛЯНЧУКА В той день, коли злива була, а серце так хотіло жити, тебе, наш рідненький, не стало. І ми не в силах були щось змінити. Ти життя своє прожив гідно, залишивши добру пам’ять нам навік. Вічно сумуючі дружина, діти |  |
31 декабря внезапно ушел из жизни дорогой и любимый муж, папа, дедушка — Василий Евгеньевич ПИНЧУК Ушел от нас внезапно, слишком рано, а было ведь не так уж много лет. Ушел... И кровоточит в сердце рана. Ушел... И показалось — меркнет свет. Представить жизнь без тебя немыслимо и сложно, и до сих пор тревожит душу нам беда, смириться с этим горем невозможно, ушел не на минуту — навсегда. И с этой смертью в мире что-то оборвалось, пусть говорят: «Незаменимых нет людей», но ты ушел. И пустота осталась, а боль утраты не пройдет с теченьем лет. Ушел, но на земле свой след оставил. Осталось все, чем ты нас щедро одарил, остался в памяти поступками, делами, ушел... но ты достойно жизнь прожил. Скорбящие жена, сын, дочки с семьями |  |
5 січня минає 5 років, як пішов у вічність люблячий наставник, батько та дідусь, священнопротоієрей — Димитрій СОЛОВЕЙ Молитва наша хай дійде до Бога і в Його Царстві Будьте повсякчас. Вічно сумуючі донька, онуки, правнуки |  |
3 січня — рік, як пішла з життя люба матуся — Леоніда Михайлівна ШУЛЯКІВСЬКА із села Теснівки Не може серце з цим змиритись, що поряд з нами Вас нема, ще б жити, жити, лишився біль, печаль одна. Пам’ять про Вас — завжди у наших серцях. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небесне Вам, рідненька. Дочка, син, невістка, зять, онуки |  |
4 січня минає 5 років, як перестало битися серце Миколи Михайловича РОМАНЮКА Ти пішов від нас, залишивши печаль та сльози, і скільки б часу не минуло, вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний. Вічно сумуючі рідні |  |
З января — год, как ушел из жизни наш дорогой, любимый муж, отец, дедушка — Михаил Борисович ЗОЗУЛЕВИЧ А ты стоишь перед глазами живой, с улыбкой на устах. Ушел из жизни очень рано, никто не смог тебя спасти. Вечно скорбящие жена, дочь Елена, сыновья Игорь, Александр, невестки Людмила, Катерина, внуки Миша, Саша |  |
Коментарі відсутні