5 березня 2009 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року». Щороку, на виконання цього Закону, приймаються центральними органами виконавчої влади підзаконні нормативні акти, які обов’язкові до виконання та направлені на реалізацію норм закону та забезпечення прав дітей та молоді.
З метою реалізації та дотримання прав молодих людей, Указом Президента України схвалено Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, метою якої стало забезпечення дітям особливого піклування та допомоги з боку держави, побудови в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення і розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Особливе місце в системі державних органів профілактики правопорушень серед дітей та молоді займають органи та заклади освіти різної форми власності, у яких накопичується інформація про факти залишення неповнолітніми навчальних закладів, про те, які профілактичні заходи вживалися щодо дітей, які перебувають на внутрішньому обліку за вчинення правопорушень, про підлітків, які не розпочали навчання.
Дбаючи про своїх дітей, держава дбає про своє майбутнє. Даний вислів став надзвичайно актуальним в умовах сьогодення, оскільки в Україні є надзвичайно складною криміногенна ситуація серед неповнолітніх. Правопорушення неповнолітніх є колосальною проблемою українського суспільства, у зв’язку з відсутністю належного соціально-правового захисту неповнолітніх, недоліками в роботі правоохоронних органів щодо профілактики правопорушень, недостатнім та несвоєчасним реагуванням на вчинення підлітками аморальних дій, які у подальшому набувають системного та якісно нового — злочинного характеру.
Діти, та і молодь загалом, прагнуть своєю поведінкою багато у чому наслідувати тих осіб, що є для них авторитетними. Оскільки батьки найчастіше і є найавторитетнішими людьми для дитини, вона свідомо чи підсвідомо перейматиме культуру їхнього спілкування, світосприйняття, рівень моральності і дотримання правових норм. Сім’я займає головне місце у формуванні особистості молодих людей. Вплив сім’ї на виховання дітей не можна замінити іншими заходами виховання, тому дошкільні установи, школи, ВНЗ та інші організації, які так чи інакше виконують функції з виховання дітей, повинні тільки доповнювати сімейне виховання.
Основним способом запобігання вчиненню правопорушень серед дітей та молоді є їх профілактика, яка спрямована на виявлення причин та умов, що зумовлюють таку протиправну поведінку, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей та молодих людей на території України, у її окремому регіоні, в сім’ї, на підприємстві, в установі чи організації, незалежно від форм власності, за місцем проживання. Серед напрямів профілактичної роботи слід виокремити правову освіту, а також поліпшення на державному рівні якості інформаційно-культурного забезпечення населення, оскільки це має найбільший вплив на психологічний розвиток молодого покоління та формування особистості, це, зокрема, стосується засобів масової інформації.