Добрий день, редакція газети «Звягель»! Розкажіть, будь ласка, чи правда, що відтепер банкам заборонено забирати заставне майно?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Нарешті «молитви» мільйонів українців, які мають валютні кредити, були почуті. Мова йде про тих позичальників, які отримували кредити, коли 1 долар США коштував ще чотири-п’ять гривень, платили їх роками, та внаслідок коливань курсу, який спочатку підскочив до 8 гривень за 1 долар США, а на сьогодні коштує близько 12 гривень, перестали бути платоспроможними та ризикують залишитись безхатченками, навіть із малолітніми дітьми на руках. При цьому, на даний час, сума боргу по кредитах, як правило, є «непідйомною» для пересічних українців та в декілька разів перевищує ту, яку колись брали. І це є величезною соціально-економічною проблемою, яку держава не помічала роками. Всі ризики щодо коливання курсу валют повністю перекладались на людей, а не на банки.
Але «відлуння революції» дійшло й до банківської сфери. Так, 3 червня 2014 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті».
У відповідності до даного Закону, протягом його дії:

1. не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) майно, яке вважається предметом застави та/або є предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника) за споживчими кредитами, наданих йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті;


2. не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке, відповідно до законодавства або кредитного договору, підлягає стягненню з позичальника, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);


3. кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг на користь (у власність) іншої особи.

Цей Закон набирає чинність із дати офіційного оприлюднення та втрачає чинність від дати набрання чинності законом, який врегульовує питання переведення в гривню непогашеної основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядку погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.
Тобто, даний закон є тимчасовим та буде діяти доти, поки не буде схвалено закон, який врегульовує питання переведення в гривню непогашеної суми кредиту та інші пов’язані з цим питання.
Безумовно, що даний закон є величезним прогресом, але, на мою думку, він є «сирим» та має ряд недоліків.
По-перше, вказаний закон буде застосовуватися лише за наявності всіх трьох наступних підстав:

• кредит є споживчим, тобто кредит, в якому чітко визначено, що він наданий з метою задоволення споживчих потреб позичальника;


• позичальником виступає винятково громадянин України;


• кредит виданий в іноземній валюті.

По-друге, дія даного закону не поширюється на юридичних осіб, оскільки дуже багато працівників поручилось за своє «рідне» підприємство своїм майном.
По-третє, в даному законі не зазначений конкретний механізм його реалізації, особливо коли справа вже перебуває на розгляді в суді, або коли знаходиться на виконанні у державній виконавчій службі.
При цьому в даному законі міститься ряд дуже позитивних речей:

1. Банкам заборонено примусово забирати заставне майно у позичальників;


2. Банкам заборонено продавати/передавати кредити колекторським та іншим установам;


3. Найближчим часом слід очікувати прийняття закону, який врегулює питання переведення в гривню непогашеної суми кредиту, вираженої в іноземній валюті, порядку погашення (урахування) курсової різниці, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.