6 липня на Новоград-Во­линщині розпочалися жнива. З цього приводу наша наступна розмова з начальником управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, кандидатом сільськогос­подарських наук, Р.М.КИРИЛЮКОМ:
— Руслане Миколайовичу, нарешті стартували жнива — яким був цей старт для аграріїв Новоград-Волинщини?
— Розпочалися жнива в Новоград-Волинському районі зі збирання ячменю в деяких підприємствах, а саме — ЗВК «Новоград-Волинський», село Івашківка та СТОВ «Агросоюз», село Орепи. Дані сільськогосподарські підприємства посіяли ячменю не так багато — від 50 до 70 гектарів. Але ужинок досить значний. Хочу сказати про те, що в «Агросоюзі» він складає більше 50 центнерів із гектара, а в ЗВК — за 30 центнерів із гектара.
Дана культура дає можли­вість аграріям побачити всі слабкі сторони в організації жнив.
Паралельно з тим збирався на території нашого району озимий ріпак, якого посіяно було 780 гектарів. Чотири сільськогосподарські підприємства у нас займалися посівом озимого ріпаку, і маємо досить пристойні ужинки цієї культури. Так, приватне підприємство «Граніт», що в Токареві, уже намолотило 820 тонн ріпаку при урожайності 37 центнерів із гектара. СТОВ «Агросоюз» намолотив 772 тонни, при урожайності 30 центнерів із гектара.
— Наскільки вигідно було цього року займатися вирощуванням ріпаку?
— Хотілося б відзначити, що ціна на озимий ріпак у цьому році висока — від 4800 гривень до 5000 гривень. Тож зрозуміло, що дана культура суттєво підтримає економіку і надасть фінансовий потік для проведення всіх інших жнив.
— Пшениця вже достигла на полях?
— Так, один за одним сільськогосподарські підприємства вступили в жнива і почали обмолот озимої пшениці, яка достигає відразу за озимим ячменем. Тож ряд сільськогосподарських підприємств почали її обмолот. Так, СТОВ імені Богдана Хмельницького (Повчине) при урожайності 33 центнери з гектара зібрав і обмолотив 128 гектарів озимої пшениці.
З наших потужних сільськогос­подарських підприємств слід відзначити ПСП «Граніт», село Токарів, де обмолочено пшениці на площах 360 гектарів при урожайності 45 центнерів із гектара, СТОВ «Птахівник», де урожайність складає 50 центнерів із гектара і СТОВ «Агросоюз», де на площі 142 гектари урожайність — 55 центнерів із гектара. Найбільшу площу обмолочено у ЗВК «Новоград-Волинський», село Івашківка, оскільки вони почали збирання зернових ще з найранішої культури — озимого ячменю — і на цьому підприємстві, при урожайності 33 центнери з гектара, вже зібрано 38% зернових, тоді як по району — 23%.
Сільськогосподарські під­приємства приступили до реалізації продовольчого зерна через форвардні контракти, які були укладені до того, і через ці договори профінансовані 10 господарств на комплекс весняно-польових робіт. Аграрний фонд обіцяє дозакупити все продовольче зерно, яке у нас виросло в сільськогосподарських підприємствах.
Слід відзначити, що Аграрному фонду були поставлені великі завдання — укласти договори на закупівлю півтора мільйона тонн жита. Але, на превеликий жаль, закуплено по договорах всього 620 тисяч тонн. Це означає те, що Житомирщина, і, зокрема, Новоград-Волинщина дасть суттєвий відсоток виконання плану закупівлі в аграрний фонд.
— Руслане Миколайовичу, загадувати, звичайно, справа невдячна, тим більше — в сільському господарстві, але все ж таки — на яку приблизно середню урожайність цього року можна очікувати на полях Новоград-Волинщини?
— Якщо коментувати урожайність зернових плюс-мінус до минулого року, то слід відзначити, що озимі культури дають принаймні сьогодні вищий результат, як торік — десь відповідно на 12-15%. Це дуже радує, бо продовольча безпека повинна бути і в районі, і в нашій області.
Основне, щоб нам стихія не завадила — градобій або сильні заливні дощі. Урожай сьогодні на полях вирощений непоганий — це стосується як озимих зернових культур, так і пізніх ярих, тобто — це кукурудза, соя, яка в гарному доглянутому стані, і ми сподіваємося, що в цьому році урожайність зернових культур на круг з ярими ранніми, пізніми і озимими культурами буде дещо вище як торік. Ми плануємо, згідно з планом соціально-економічного розвитку, зібрати 86 тисяч тонн зернових культур, і, я думаю, що нам під силу по всіх формах господарювання зібрати таку кількість.
Є низка підприємств, які роблять посів зернових культур на прогнозовану урожайність, тобто, якщо СТОВ «Птахівник» заклав урожайність по сухому зерну кукурудзи по
100 центнерів із гектара, то вони його і виконають. Оскільки окремі підприємства уже включилися в посів і догляд кукурудзи на зерно, то вони, я думаю, також її виростять не менше як 80-90 центнерів із гектара.
Ми маємо курс тримати на флагманів, які знаходяться в токарівській зоні — саме вони дають нам переважну кількість зерна. Принаймні щодо кукурудзи на зерно, то ми сподіваємося, що вони отримають порядку 30 тисяч тонн — і це, як на мене, буде виконано.
По продовольчому зерну, тобто (пшениця і жито), валовий збір має скласти біля 38 тисяч тонн. Річна планова потреба міста і району складає 14 тисяч тонн, і я думаю, якщо ми таку цифру задекларували, то продовольча безпека нашого регіону буде забезпечена.
— Руслане Миколайовичу, а яка ситуація в цьому році з пальним — чи будуть якісь пільги для сільського товаровиробника?
— На превеликий жаль, сподіватися на пільгове пальне і на пільгові ціни нам не доводиться. Хочу сказати, що управлінням агропромислового розвитку проводиться моніторинг цін на паливно-мастильні матеріали, зокрема, на дизельне пальне. Хочу нагадати, що якщо півтора-два місяці тому, коли починалася косовиця, ціна була 8.50 грн. за літр дизельного пального, то нині — 8.75-8.80 грн.
оптова ціна. Це говорить про те, що знову ж таки йде спекуляція або нагнітання цін на фоні потреби сільського господарства у паливно-мастильних матеріалах.
— Чи помітно змінилися закупівельні ціни на зерно, порівняно з минулорічними?
— На озимий ріпак ціна дещо виросла, але слід мати на увазі ріст цін на паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин. Цього року затрати на вирощування культур зросли. А щодо закупівлі продовольчого зерна, то зараз, звичайно, ціни не такі, які б мали бути. Я більш як переконаний, що за місяць-півтора вони зростуть.
Великі у нас сподівання і надії на Аграрний фонд, бо, як я вже говорив, 10 наших господарств уклали з ним угоди — і вони будуть у виграші. Через те, що вони отримали від АФ аванс і тепер продадуть йому зерно за сталими цінами. Надійшов наказ Міністерства аграрної політики про те, що пшениця 3 класу коштуватиме 1635 гривень, жито —
1702 гривень (другий клас, продовольче) і пшениця 4 класу — 1560 гривень за тонну. Цікавився я закупівельними цінами, які склалися на сьогодні, — і вони надзвичайно низькі. До прикладу, за пшеницю третього класу пропонують 1400 гривень за тонну. По житу ціна ще не склалася, бо його обмолот наразі не проводиться.