Школа була, є і буде в житті кожної людини. Для учнів — це набуття знань, а для вчителів — книга життя, читаючи яку, сторінку за сторінкою, набирається безцінний досвід.
Такою книгою життя є для Наталії Петрівни Кобильнік загальноосвітня школа №3, вперше поріг якої переступила у 1970 році. Ще з п’ятого класу з’явилось захоплення, яке ви­значило життєвий і професійний шлях. Це найцікавіша наука — біологія. Любов’ю до неї Наталка завдячувала вчителям-біологам, професіоналам, закоханим у свій предмет — Купріянчук Валентині Йосипівні та Старчевській Тетяні Петрівні — саме вони розкрили їй безмежний, дивовижний світ природи. Тому після закінчення школи вступила до Житомирського державного педагогічного інституту ім. І.Я. Франка на біологічний факультет. Свій педагогічний шлях розпочала в школі №8, де працювала вчителем хімії і біології. Вимогливою, принциповою і водночас доброю та чуйною запам’ятали Наталю Петрівну її перші учні.
З 1991 року знову у рідній 3-ій школі працює заступником директора з навчально-виховної роботи. Невтомний організатор, вона ніколи не була байдужа до своєї справи. Підкорює всіх толерантністю, надзвичайним талантом спілкуватися, умінням співчувати, досягати взаєморозуміння, вона добре знає, якою має бути сучасна школа, глибоко відчуває потребу творити нове, досягати все кращих і кращих результатів.
З 2006 року Наталя Петрівна очолила наш колектив. І як справжня господиня почала наводити лад у школі і навколо неї. Подвір’я стало милувати око розмаїттям квітів, а школа перетворилась на справжню країну знань із теплими, затишними, естетично оформленими кабінетами.
Як чуйний і талановитий педагог, вона вміє знайти підхід до кожного учня, скаже потрібні слова. Вміє захопити педагогічний колектив великою спільною справою, не боїться впроваджувати нове в навчально-виховний процес, тому наша школа одна з перших почала впроваджувати інноваційні технології.
Наталя Петрівна — мудрий керівник, вона знаходить спільну мову не лише з учнями, колегами, а й з батьками. Про її досягнення у трудовій сфері свідчать численні грамоти, по­дяки, нагороди, які вона отримала. А планів на майбутнє у нашого директора — не перелічити!
А ще Наталія Петрівна — турботлива донька, гарна дружина, любляча матуся. Справжньою гордістю є для неї син Василь, який закінчив Національний транспортний університет і вже працює за фахом.
Тож сьогодні, у переддень ювілею, шановна Наталіє Петрівно, прийміть щирі вітання з Днем народження! Ми пишаємося тим, що нам випала можливість працювати з Вами і досягати разом професійних висот.