— Якщо запитати шанувальників цього прославленого на Поліссі колективу, чи багато це, то відповідь буде неоднозначною. Адже ми знаємо чимало подібних колективів, навіть на високому професійному рівні, які проіснували всього декілька років. Але є такі, що живуть довгим творчим життям, оскільки поєднані дружбою учасників, несуть великий потенціал і любов до народної пісні. Переконаний, що таким є наш чоловічий вокальний ансамбль «Хміль».
Мені, як учаснику колективу, який брав активну участь у його створенні, писати про це і просто, і водночас складно. Тому, що діяльність колективу пов’язана з моїм творчим життям. А складно, бо важко оцінити творчий потенціал кожного з учасників колективу, який формує кожного з нас як особистість.
Вважаю, що мені на Новоград-Волинщині і, особливо у нашому місті, дуже пощастило. Моя творча біографія не була б повною, якби я не зустрівся у далекому 1982 році з уже відомим на той час композитором-аматором, директором міського Палацу культури імені Лесі Українки Іваном Федоровичем Мамайчуком. Я на той час займав посаду начальника гарнізонного Будинку офіцерів. Із першого дня нашого знайомства ми стали друзями. Пізніше дружба переросла у творчу співпрацю. Це він мене надихнув писати віршовані твори, які стали піснями про наш Поліський край. Ми часто удвох виступали з концертами у місті й районі. Але цього нам ставало замало. Тоді ми запросили до себе відомого співака, музиканта і гумориста із с.Ярунь Леоніда Миколайовича Геруса, утворився чоловічий дует. Іван Федорович Мамайчук запросив відомого у місті співака Петра Олексійовича Краєвського. Петро Олексійович володіє чудовим тенором, який за своїми тембральними якостями не поступається виконавцям із більш фаховим рівнем.
Утворилося чоловіче тріо при Палаці культури імені Лесі Українки. Ми співали не тільки народні пісні, а й пісні місцевих авторів, що додало нам популярності.
Тому на 850-річний ювілей Корця наш колектив був запрошений взяти участь у святковому концерті. Перед виїздом було спільне рішення — дати колективу ім’я, яке б відповідало нашому поліському походженню. Були різні пропозиції, але прийнята була моя назва — «Хміль». Із нею ми живемо вже 15 років. Так склалося, що у концерті ми виступали разом із прославленим поліським Народним ансамблем пісні і танцю «Льонок». Його художній керівник — Народний артист України — тоді назвав нас «перлиною Полісся». Це було восени 2000 року.
Але історія завжди вносить свої корективи. Відокремився Л.М.Герус, ми знову стали дуетом. Але ненадовго. До нас приєднався відомий у місті музикант і співак Микола Миколайович Куркач, а також відомий співак, бард-гітарист Ігор Іванович Завгородній. «Хміль» заспівав по-новому. Популярність росла. У такому складі ми побували майже у всіх селах нашого району.
Та не минули наш колектив і трагічні дні. Пішов із життя наш художній керівник, Заслужений працівник культури України Іван Мамайчук. І ми вирішили свою творчу долю доручити колезі, другу і товаришу, Миколі Куркачу. Уже 13 років поспіль він є його незмінним художнім керівником.
До нас також приєднався талановитий співак і музикант Михайло Костянтинович Айдебалов. Він — чудовий гуморист, володіє дотепним українським гумором. Почали працювати з новим піднесенням, і «Хміль» зазвучав на високому рівні. Треба віддати належне художньому керівникові, Заслуженому працівнику культури України Миколі Миколайовичу Куркачу. Вимогливий до себе і до нас, він зумів нас спонукати співати більш професійно. «Хміль» брав участь у різних фестивалях, конкурсах у нашому місті, області, поза їх межами. Де б ми не виступали, — нас зустрічають теплом сердець і шквалом аплодисментів.
Назву декілька виступів «Хмелю»: на Всеукраїнському фестивалі козацької пісні під містом Берестечко Рівненської області — друге місце; фестиваль «Дніпровські зорі» (м.Рогачів, Білорусія) — перше місце; фестиваль творчості Анатолія Пашкевича у м.Баранівка — перше місце; фестиваль «Льон цвіте», присвячений 70-річчю від дня народження Івана Сльоти, — перше місце. Цей список можна продовжувати. «Хміль» має унікальне тембральне звучання голосів і додаток супроводжуючих музикальних інструментів, що робить його виступи неповторними.
Мабуть, такий колектив довіго не зміг би існувати, якби у ньому не було не тільки творчої, а людської дружби. Ми добре знаємо один одного, сім’ї кожного з нас. І це дає нам сили у творчій праці. Приємно, що міський голова Володимир Іванович Загривий на ювілейному концерті з нагоди 10-річчя назвав ансамбль «Хміль» візитною карткою міста.
15 років творчого життя — це ціла історія. Пам’ятаю, після виступу на центральній площі м. Рогачів (Білорусія) нам люди зробили прохід і аплодували услід. Про нагороди не буду говорити — «трофеїв» у нас багато. Хочу побажати учасникам колективу доброго здоров’я, хорошого настрою і нових творчих досягнень. Наших шанувальників запрошуємо на ювілейний концерт 15 листопада, у Палаці культури ім.Лесі Українки.