СУД СТАВ НА ЗАХИСТ ПЕНСІОНЕРІВ
«Напишіть про те, що справедливість восторжествувала!», — звернувся до редакції «Звягель-Інформу» ветеран праці, дитина війни Микола Якович Маласюк, нині — лікар загальної практики міськрайТМО.
Справедливість, про яку говорив Микола Якович, — це два рішення суду (Новоград-Волинського міськрайонного та Київського апеляційного), якими визнано право пільговиків усіх категорій на щоденний безкоштовний проїзд у міському громадському транспорті міста Новограда-Волинського.
Нагадаємо, нині в Новограді-Волинському діє рішення виконавчого комітету, згідно з яким щоденно безкоштовно їздять тільки окремі категорії пільговиків. Влада їх називає «найбільш соціально незахищеними».
Для решти (а це — учасники війни; інваліди ІІ та ІІІ груп; ветерани війни; ветерани військової служби; ветерани органів внутрішніх справ; ветерани державної пожежної охорони; ветерани державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; ветерани праці; вдови (вдівці) та батьки померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов’язана з чорнобильською катастрофою; діти війни; пенсіонери) задеклароване законодавством право на безоплатний проїзд реалізується тільки з 9 до 15 години, та після 19.00. Щодня, за винятком неділі.
У такому обмеженні, до якого міська влада вдалася через хронічну нехватку коштів для компенсації перевізникам витрат на безоплатних пасажирів, пільговики вбачають порушення їхніх законних прав. Як наслідок — численні звернення у всі можливі інстанції, що вилилися у позов Новоград-Волинського міжрайонного прокурора до виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради.
Сутність позову — привести у відповідність до діючого законодавства порядок перевезення пасажирів, які користуються правом на пільговий проїзд на міських автобусних маршрутах загального користування.
Суд, що відбувся ще 2 квітня 2009 року, позов задовольнив. А 9 липня цього року Київський апеляційний адміністративний суд залишив рішення Новоград-Волинського суду без змін. Однак ці рішення на практиці не виконуються.
Микола Якович розповідає, що на його звернення до міського голови із питанням, чому влада ігнорує рішення судів, Микола Боровець розпорядився додатково розглянути питання пільгових перевезень. «Є два рішення суду — їх треба виконувати, а не розглядати», — обурюється ветеран праці.

Наша газета вже не раз висвітлювала ситуацію з пільговими перевезеннями. Як у місті, так і по району. Щоразу доводиться писати про одне й те ж саме, оскільки час іде, а нічого не змінюється. Тому — повторимося. Задекларувавши пільги десяткам категорій населення (а це — тисячі людей), держава щороку не в змозі ці пільги реально фінансово підкріпити. У даному випадку — відшкодувати перевізникам витрати на безкоштовні перевезення пасажирів-пільговиків.
Через що — постійні конфлікти між перевізниками, міською владою і пільговиками. Зрештою — сварки й суперечки між кондукторами і пасажирами, незручності як для тих, хто їде безкоштовно, так і для тих, хто платить за проїзд.
Міська влада, проти якої був позов, у даному випадку — заручник ситуації. Коштів, аби самотужки компенсувати транспортникам витрати, у міському бюджеті немає. Розміри державної субвенції — недостатні, аби забезпечити щоденний безкоштовний проїзд усіх пільгових пасажирів. Принаймні, так нам щоразу подають ситуацію влада і перевізники. Можливо, хтось із них вводить людей в оману? Але на те держава й створила немало служб, яким ввірено контролювати дотримання законності. Слово за ними.