В Україні свої послуги молоді пропонують орієнтовано 920 вузів: 350 університетів і академій, а також 570 технікумів і коледжів. Торік було зареєстровано 931 тис. 642 випускників, з яких тільки 19,5% отримали роботу за спеціальністю, — зазначає Міністерство освіти.
Про яку молодіжну проблему написати? Здавалося б, їх безліч: наркоманія, СНІД, відсутність можливості купити квартиру, врешті-решт, неякісні засоби контрацепції. Ці проблеми були і будуть актуальними ще дуже дов­гий час. Але чи хвилюють вони мене як представника сучасної молоді? Видається — ні. Тоді я спробувала визначити, що хвилює мене на даний момент. Чесно кажучи, живучи за філософією героїв фільму «Бійцівський клуб», — «Що мене не вб'є — то зробить сильнішою» (таки Ніцше мав рацію), я мало уваги звертаю на матеріальні незручності. Я не наркоманка, бо знаю що життя і без допінгу цікаве і сповнене несподіванок. Я маю змогу нормально пересуватися (без сторонньої допомоги), маю багато цікавих різносторонніх друзів і так далі. Протягом цілого дня я міркувала про те, що для мене особисто є на даний момент проблемою? Чого я не в змозі змінити на краще, що не залежить особисто від мене? На жаль, відповідь не забарилася. Це, безперечно, нормальна робота за спеціальністю в успішній установі з перспективою кар'єрного росту та саморозвитком.
Стан з робочими місцями в нинішньому суспільстві такий складний і не зрозумілий. Якщо є місце, то потрібний досвід, якщо це не є обов'язковою умовою, то на робоче місце варто сподіватися тільки тоді, коли пенсіонер піде на пенсію в «черговий» раз. І складається так, що марно виходив, виїздив до університету 5 років, витягуючи гроші з батьків, бабусь та дідусів, котрі віддають останні копійки на навчання коханого онука чи онуки, бо ціни за навчання зараз таки просто стали космічними. Тому, так звана в народі «вишка», не по кишені багатьом середньостатистичним українцям. От і доводиться їхати молоді за кордон підзаробити трохи грошенят, чи просто пошукати золотого Ельдорадо, якого насправді немає і не було ніколи. Деякі там зостаються, приймаючи «чужу віру» та маскуючись під іноземців, забуваючи про початкову мету, а хто повертається, — тим не до навчання. Тому що світ вже побачили, горя випили та пізнали справжню ціну копійки. А той, хто все-таки здобув освіту, — не має зараз куди подітися.
Учителів, медиків, юристів, адвокатів молодих та енергійних людей наші установи не потребують, і, напевно, не скоро їм знадобляться послуги молодого спеціаліста. І перед тобою постає дилема після закінчення вузу: стати на біржу, оббивати пороги усіх підприємств та установ з надією на «тепле» місце, сидячи при цьому на бобах (за даними Новоград-Волинської служби зайнятості на обліку знаходиться 73 випускники з повною вищою освітою станом на 2010 рік), чи піти в торгівлю, комерцію чи де-інде і знехтувати усім тим, чого навчився за 5 років, і просто заробляти гроші. Добра частина випускників так і робить, стаючи продавцями, офіціантами, простими робітниками на заводах, втрачаючи знання, навички, придбані за період навчання. А тоді дивуємося: чому вся молодь така безвідповідальна та байдужа, безвольна сіра маса.
А як іншими бути? Коли немає як самовиразитися, розвиватися і творчо працювати. Тому що всі твої бажання та починання придушуються в зародку. От і складається таке враження про сучасну молодь.
З метою сприяння професійному розвитку молоді, забезпеченню гарантії першого робочого місця шляхом реалізації норм Закону України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту першими, робочим місцем із наданням дотації роботодавцю» у Державному бюджеті України на 2010 рік на такі цілі передбачено 10 млн. грн. Це дозволить працевлаштувати понад 2,5 тис. випускників. Таку інформацію надає нам державна служба зайнятості.
Практика роботи щодо працевлаштування молодих спеціалістів на перше робоче місце за отриманою професією (спеціальністю), згідно з постановою Кабінету Міністрів від 19.03.2008 №223 показала, що затверджений перелік професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді робочим місцем, потребує розширення. Так, упродовж 2009 року на обліку в державній службі зайнятості перебували понад 51 тис. бухгалтерів, 37,7 тис. менеджерів різних напрямків, 36,4 тис. інженерів різних спеціальностей, 33 тис. економістів, 3,2 тис. агрономів, майже 2 тис. ветеринарних лікарів. Важко конкурувати молоді на ринку праці з досвідченими фахівцями, коли на одне робоче місце претендує по кілька спеціалістів з досвідом роботи.
Дописую статтю і, здається, трохи заспокоїлась. Тепер залишається зробити правильний вибір та йти далі, долаючи усі перешкоди та негаразди, котрі підкине доля.
Р.S. До речі, згадала ще кілька важливих проблем, що непокоять молодь у моїй особі: «Чому чоловічі журнали цікавіші за жіночі», «Чи правда те, що кажуть про білявок?» і т.ін.