Це — день пам’яті ревнителів християнських, які прийняли жорстоку смерть за віру біля озера Севастійського.
...У IV столітті імператор Лікіній видав указ, спрямований проти християн. В одному з полків, що були розташовані в місті Севастії, перебувало сорок відважних і безстрашних воїнів, котрі сповідували християнство. Згідно з наказом імператора, воєвода переконував воїнів зректися віри і поклонитися язичницьким богам. Та воїни були непохитними.
У холодну і вітряну ніч їх завели в Севастійське озеро. За ніч воно вкрилося льодом. Аби підсилити душевні муки, на березі затопили лазню. Один із воїнів не витримав страждань і вийшов з озера, але на порозі лазні упав замертво.
Вночі озеро осяяло дивовижне світло. Над головою кожного воїна заяснів німб. Один із наглядачів, уражений цим дивом та мужністю і стійкістю воїнів, зі словами «І я — християнин!» зайшов у озеро. Їх знову стало сорок.
За народними традиціями, на Сорок Святих пекли сорок пампушок або пирогів із капустою, квасолею, сушнею. У цей день дівчата варили сорок вареників із сиром і частували хлопців, щоб мороз любистку не побив. Школярі приносили вчителеві сорок бубликів за добру науку. На Сорок Святих сорока приносить 40 паличок до гнізда.
Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків і Сорок Святих ще можуть сорок лопат снігу кинути.
Дуже символічним цього дня був обряд топтання рясту: вважалося, що той, хто його потопче напровесні, убезпечить життя й здоров'я впродовж року.