Опіки — це різновид травми, що виникає при ураженні тканин фізичними або хімічними факторами (тепловою енергією, електрикою, іонізуючим випромінюванням, хімікатами та ін.). Клініка опіків у дітей залежить від впливаючого фактора, локалізації, глибини, площі ушкодження тканин і включає місцеві (біль, почервоніння, набряк, утворення пухирів) та загальні прояви (шок). Головними завданнями діагностики опіків у дітей є визначення характеру опікової травми, глибини і площі ушкодження.
Лікування опіків у дитини вимагає проведення протишокової терапії, туалету опікової поверхні, накладення пов’язок.
Будь-які опіки у дітей протікають важче, ніж у дорослих, оскільки в дитячому віці швидше настають розлади кровообігу, обміну, функціонування життєво важливих органів і систем.
При опіках I-II ступеня практично завжди результат буває сприятливим. При великих і глибоких опіках у дітей — прогноз завжди серйозний. Для дітей раннього віку критичними є опіки більше 5% поверхні тіла; для старших дітей — 7-10% площі тіла і більше.
Профілактика опіків, насамперед, вимагає підвищеної відповідальності з боку дорослих. 98% опіків у дитини виникають внаслідок недбалості батьків. Не можна допускати контакту дитини з вогнем, гарячими рідинами, паром, розжаруючими предметами (праска, плитка), хімічними речовинами, електрикою тощо. Для цього у будинку, де є маленькі діти, повинні бути передбачені заходи безпеки (зберігання побутової хімії у недоступному місці, спеціальні заглушки в розетках, прихована електропроводка тощо). Необхідний постійний догляд за дітьми та сувора заборона доторкатись до небезпечних предметів.
Перша допомога передбачає припинення дії термічного агента, звільнення ураженої ділянки шкіри від одягу та його охолодження (за допомогою обмивання водою, прикладання міхура з льодом). Та в жодному разі не можна застосовувати олію, спиртні розчини тощо. У даному випадку необхідно звертатись у спеціалізований медичний заклад.
У медичному закладі проводиться первинна обробка опікової поверхні, видалення сторонніх тіл та обривків епідермісу.
Протишокові заходи. Дітям, які не отримували відповідних профілактичних щеплень, проводиться екстрена імунізація проти правця.
Місцеве лікування опіків здійснюється закритим, відкритим, змішаним або хірургічним шляхом. При закритому способі опікова рана закривається асептичною пов’язкою. Для перев’язок використовують антисептики (хлоргексидин, фурацилін).
У періоді реабілітації дітям з опіками призначається ЛФК, фізіотерапія тощо.
При глибоких, але невеликих за площею опіках виконується висічення некротизованих тканин із подальшою аутодермопластикою. У випадку утворення шрамів, проводиться висічення рубця з накладенням косметичного шва. Лікування опіків призначається хірургом-комбустіологом або дитячим травматологом.
Батьки, будьте обачливими щодо своїх дітей, бо небажані наслідки бувають дуже плачевними.