29 листопада минає 2 роки, як пішла з життя Людмила Євгеніївна ПИСАРЧУК

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи… Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі, рідненька.

Сумуючі рідні

2 грудня минає 40 днів, як пішов з життя найдорожчий Валерій Якович ЗАНДЕР

На душі — біль, і жаль, і сум... Тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Усі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом, тихою молитвою. Царство Небесне та вічний спокій його душі, а світло віковічне нехай йому світить.

Дружина, діти, внуки, рідні

Нашу боль не измерить и в слезах не излить.

Мы тебя, как живого, будем вечно любить...

26 ноября — 22 года, как ушёл из жизни наш дорогой, любимый сыночек — Алексей Васильевич САФРОНОВ

Живым тебя представить так легко, что в смерть твою поверить невозможно… Прости, что не смогли тебе помочь, прости, что не смогли тебя сберечь, прости, что не смогли тебя спасти. Сто раз прости, прости, прости… Все, кто помнит, — помяните, низко головы склоните. Только слёз, лишь слёз не надо, память — лучшая награда.

Скорбящие мама, брат, сёстры, все родные и друзья

26 ноября — 40 дней, как ушла из жизни дорогая, родная наша мамуля, бабушка — Анна Васильевна ПРИЙМАК

Как тебя мне, мама, не хватает, только ты могла меня понять. Так никто уже не приласкает… хоть во сне ещё бы раз тебя обнять. Ты жалеешь, с высоты взирая, что не можешь нас к себе принять. Нежная и самая родная, вспомню, и слеза бежит опять. Царство тебе Небесное, пухом тебе земля.

Дочь, зять, внук

29 листопада — 2 роки світлої пам’яті коханої дружини, люблячої мами, бабусі, доброї людини — Галини Василівни НАЗАРЕНКО

Хвороба очі твої закрила, спасти тебе ми не змогли. Спи спокійно, рідненька, і за все ти нас прости! Пішла від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, на серці лиш глибока рана — прости, ріднесенька, прости! Такої рідної, святої, такої доброї, як ти, такої щедрої, простої вже нам ніколи не знайти!

Вічно сумуючі чоловік, діти з сім’ями, онуки, рідні

24 листопада — 40 днів, як перестало битися серце коханого чоловіка, люблячого батька, дідуся — Євгенія Євгенійовича ПОВТОРЕЙКА

Тихо згасла свічка, й життя догоріло. Твоя світла душа в небеса відлетіла. Кого любив, чим жив, що планував, — не зробив, пішов у вічність. А серце не вірить, що тебе вже нема в живих. Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

28 листопада — 40 днів, як перестало битися серце люблячої матусі, дружити, бабусі, сестри — Любові Олександрівни ЩЕРБАТЮК

Серце плаче і болить душа. Скільки б не шукали очі в рідній хаті — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Без тебе, люба, сумно і важко, і серце плаче кожен день. Якби ти могла ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Помолимось за тебе, рідненька, і свічка тихо спалахне. Спи, рідненька, спочивай і забудь тривоги.

Сумуючі донька з сім’єю, чоловік, брат та сестра з сім’ями всі рідні та знайомі

2 грудня минає рік, як пішла від нас у вічність найдорожча і найрідніша для нас людина — Галина Дмитрівна ДАНИЛЬЧУК

Немає слів, щоб жаль цей передати… Все, що в серці, — дуже важко розказати. Такої, як ти, вже не буде, таких, як ти, шанують люди, таких, як ти, не забувають, таких, як ти, вічно пам’ятають. Чому ж пішла від нас так рано… Ми не змогли тебе спасти. На серці лиш глибока рана — прости, ріднесенька, прости.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, зять, невістки

СПІВЧУТТЯ

Колектив клініко-діагностичної лабораторії міськрайТМО висловлює глибокі співчуття рідним та близьким у зв’язку з важкою втратою — передчасною смертю — лікаря-лаборанта — Тетяни Павлівни СІМЧУК

22 листопада пішла з життя рідна та дорога нам людина, любляча дружина, мама та бабуся — Тетяна Павлівна СІМЧУК

Поки живемо — нам тужити, твоїм іменем дорожити. Життя тобою недожите — всім нам скорботою болить.

Вічно сумуючі чоловік, сини, невістки, брат, сестра та онуки

29 ноября — 40 дней светлой памяти прекрасного мужа и отца — Виктора Анатольевича КАЛИНСКОГО

23.06.1967-21.10.2015 г.

Вернуть бы тех, кого забрали небеса, хоть на минутку — лишь увидеть лица. Чтоб посмотреть в любимые глаза, сказать три слова и отпустить их. К птицам... Пусть все, кто тебя знал, вспомнят и помянут добрым словом. Царство тебе Небесное и вечный покой.

Скорбящие жена и сын

2 грудня — 10 років світлої пам’яті дорогої дружини — Валентини Петрівни ВЛАДИЧУК

Десь там ти є… Немає туди шляху. Той дім — під чистим небом і без даху. Туди дорога вічна й невідома. Ми тут в гостях, а ти тепер там — дома. Нехай Господь наш милосердний твій вічний сон охороняє.

Сумуючі чоловік, діти, Світлана

2 грудня минає 40 днів, як обірвалося молоде життя мого хрещеника — Олега АНТОШИНА

Уже не прийдеш, як колись, так звично, жвавою ходою. На юній грані час спинивсь. Сумують рідні за тобою.

Хрещена Наталія та вся родина

1 грудня — 40 днів, як пішов з життя Микола Васильович БОНДАРЧУК

Ти пішов від нас і залишив печаль та сльози. І скільки б часу не минуло — вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідненький.

З глибоким сумом дружина, діти, онуки

30 листопада минає 12 років світлої пам’яті дорогенької, турботливої матусі, лагідної бабусі, чуйної людини — Лідії Микитівни КАРПОВИЧ

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Нестерпний біль не вгамувати словами, а горе не виплакати сльозами. Як важко і боляче змиритися з тим, що ми Вас більше не побачимо, не почуємо Ваших порад мудрих. Ні час, ні роки не зітруть в наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас, наша матусю. Нехай Господь дарує Вам Царство Небесне і вічну пам’ять. Вічний спокій Вашій світлій душі. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Вічно сумуючі дочка, зять, син, невістки, онуки, правнуки та всі рідні

Минає рік світлої пам’яті Ярослава Сергійовича ВЕРОЗУБА

Невблаганна смерть забрала молоде життя, але пам’ять про тебе — вічна. Спочивай з миром. Земля тобі пухом.

Колектив ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ