Володимир Даник родом із села Орепи Новоград-Волинського району. Побачив світ у квітні грізного воєнного 1942 року. За фахом — інженер-механік, має декілька винаходів. Більше сорока років відпрацював інженером на підприємствах міста і Новоград-Волинського району. Останнє місце роботи — помічник-консультант народного депутата України Мороза Олександра Олександровича в штаті Верховної Ради України. Вірші спробував писати від спілкування із cкромним і вимогливим журналістом, уродженцем спаленого фашистами села Суховоля, — поетом Юрієм Ковальським. Як пряма, безкомпромісна людина ніколи не плів поетичні похвальні мережива можновладцям та партійній еліті, що завжди знаходять свої теплі місця на державному олімпі. «Щоб міг — то всім допоміг» — життєве кредо поета, який мріє пронести через все життя, щоб за свої дії заслужити найвищу нагороду — ім’я Людина! Друкувався у місцевій та республіканській пресі. У 2002 році вийшла перша збірка автора «Стежина».
Днями у місцевому видавництві «НОВОград» побачила світ збірка Володимира Даника «І людям вповні перейти». Представляємо читачам «Звягель-Інформу» деякі поезії з цього новодруку.

ВЛАДА Й БУЛАВА
Обжинки в селах люди не справляють,
Відмерло свято першого снопа…
У котрий раз знов владу обирають,
А їх ужинки: злидні й піт-ропа…

За гімн брехні все бюлетні черкають,
Тримаючи ті «рушники» в руці,
Та в владу завжди спритно пролізають:
Перевертні й іванці—киванці.

Як гною в нас партійної сволоти,
Їм гілки влади — Божа благодать:
Коли з Кабміну їх турнуть з роботи,
За мить, в Верховній Раді вже сидять.

А мій народ, відкинувши браваду,
Іде на трудовий бій-дерибан:
Молодші за кордон, багаті в бізнес-владу,
Бомжі й голота… на майдан!

Там за пшоно наймаються в колонах
Носити стяги, та «Ганьба!» — волать,
Заплатять в БЮТ, чи жирних Регіонах,
За того будуть голос віддавать!!?

В житті усі ми трохи гумористи,
Та гріх не знати людям ці слова:
— Коли народ іде в політтуристи —
В злодіїв буде… влада й булава!!!

ЄДНАЙМОСЯ В ГУРТ!
Вкраїна пеклом людям стала,
Село конає в бур’янах,
Немов Батиєва навала
Пройшла по селах і містах.
Ділки від партій, згідно чину,
«Свободу» творять наяву:
Грабують підло Україну
Та спритно ділять булаву
З словами Бога й Заповіту.
Харцизи кабінетних чвар
Лиш експортують всьому світу
Наш генофонд — живий товар!
Там є діла: хто миє шопи,
Хто в наймах служить… Залюбки…
В борделях Азії й Європи
Є… українські жіночки!
Багато літ творці лукаві
«Творять» державу — сіють зло,
Джерело влади у держави
Партійним мулом занесло.
Закони, мертві від утроби,
Народ до ручки довели.
Дива! Вкраїнські хлібороби
Самі в нахлібники пішли.
Єднаймось в гурт! Відкиньмо чвари,
В борні за єдність, проби бід,
Бо нас розділять яничари:
На Південь, Північ, Захід й Схід!!!

МОЯ ПОРАДА
Поклавши Укpаїну ниць,
Погонщики пеpелинялi
Нас знову кличуть до дiльниць,
Щоб ми всi «за» голосували.
Та ж сама викохана pать
Твоpцiв нечуваних законiв,
Їх дуже легко pозпiзнать —
Товчуться бiля мiкpофонiв.
I Пpезидент указiв «насолив»,
Що Укpаїни не впiзнати,
Немало чесних тpудаpiв
Пустилися жебpакувати.
Щоб був достаток в кожнiй хатi,
Поpада вибоpцям така:
Поpа всiх «вiчних депутатiв»
Гукнуть до плуга i станка.