Чи не задумувались ви, шановні читачі, що інститут подвійного громадянства в Україні є своєрідною бомбою уповільненої дії?
Пояснимо, чому набуття лояльності до іншої країни разом із одержанням її паспорта (а фактично — це присяга на вірність іншій державі) може стати небезпечним явищем для Української держави. Особливо зараз, коли ми фактично перебуваємо у стані війни. Як може цією ситуацією скористатися сусід-агресор?
Неодноразово експерти й аналітики попереджали про виклики і загрози, які несе для нас інститут множинного громадянства.
Так, якщо до нового паспорта додати агресивну проросійську чи іншу антиукраїнську шовіністичну позицію, ми одержимо власноруч породжені і «розмножені» сепаратистські настрої в суспільстві, що можуть стати першим кроком до федералізації країни. А там — і до порушення цілісності та недоторканності України недалеко.
Варіантів такого небажаного сценарію — декілька.
Перший — це застосування противником «референдумної демократії», як це було зроблено для окупації АР Крим і частини Донбасу та наступного формування на цих територіях квазідержавних, нелегітимних утворень.
Друге — це загроза вторгнення військ іншої держави під приводом захисту інтересів громадян своєї країни.
Третє — вимога держави-агресора щодо формування територіальних автономій у місцях компактного проживання певної частини його громадян.
Тож, у результаті ми, громадяни України, маємо реальні шанси залишити своїм дітям у спадок не цілісну державу, а розірвані політичними та ідеологічними суперечностями анклави.
Залишається лише побажати, щоб та гордість за Українську державу і трепетне ставлення до українського громадянства, які останнім часом кардинально змінили свою полярність, якнайшвидше знову зайняли належне їм місце у наших серцях і душах. Адже Батьківщина у нас з вами може бути тільки одна, любов до якої ми отримали разом із молоком матері. І, крім того, ще давньоримські класики говорили: «Хто всюди — той ніде».