ОСІННІЙ ДЕНЬ
Який чудовий день осінній,
Немовби казка чарівна!
Хмаринки в небі світло-сірі
Фарбує дивная пора.
Цвітуть жоржини під вікном,
Осіннє листячко жовтіє,
Ростуть грибочки за селом,
І річка тихо берег миє.
Не чути птахів, їх пісень,
Маленький дощик з неба пада,
Оце і є осінній день,
Якому я безмежно рада!

МОВА

Мова — це ота перлина,
Що у серці у людини
Розкривається й не гасне,
Зігріває душу, ніби сонце ясне.

Мова — це ніжна пісенька матусі,
Це красень-пролісок у лузі,
Що розпускається й цвіте,
Без кореня в душі росте.

Це вільна і співуча пташка,
Хоча й буває їй так тяжко,
Вона все бореться і б’ється,
Вона ніколи не здається.

Мова — це безмежна душа народу,
Гордість, слава, єдність роду.
Мова батька і матусі,
Діда, прадіда, бабусі.

Тож бережіть її, плекайте,
Любіть, шануйте і вивчайте,
Бо мова — це чарівная скарбниця,
Усіх наук вона цариця!