Бібліотеки міської громади продовжують роботу над упорядкуванням фондів. Відбувається актуалізація, відповідно до рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України. Який масштаб робіт належить виконати бібліотекарям та як оновлюються фонди, — про це «Звягель» поспілкувався з директором комунального закладу «Новоград-Волинська міська бібліотека» Людмилою ОНИЩУК.

Новинки, які вже — на полицях дитячої бібліотеки ім. Олени Пчілки.

Станом на сьогодні загальний фонд бібліотек міської громади налічує 240 тисяч 468 примірників документів. Сюди входять книги, журнали, газетні підшивки тощо. Із них 122 тисячі 873 примірників — російською.

— Ми не чекали розпоряджень і ще в 2014 році прибрали з вільного доступу російськомовну шушваль, на кшталт, «Вор в законє», «Мєнти» та їм подібну низькопробну літературу, яка «героїзує» бандитські розбірки, тюремну субкультуру та інший шлак, — розповідає пані Людмила.

Але українське законодавство в бібліотечній сфері — неповоротке. Бо все — на балансі. «Ми поки що ретельно відбираємо, прибираємо з полиць, готуємо акти на списання», — додає директорка.

Треба розуміти, що бібліотека вилучає з фондів не лише літературу мовою окупанта. Книги — не вічні, папір зношується, деякі примірники втрачаються. Тому оновлення (актуалізація) фондів постійно триває й суто з технічних причин.

Щоб уявити масштаби роботи в попередні декілька років, звернемося до цифр.

У 2020 році з фондів бібліотек вилучено загалом 13712 примірників. Із них 8813 — російською (64,3%).

У 2021 році вилучено 17839 примірників. Із них 11587 — російською (65%).

У 2022 році (на початку року) вилучено 15267 примірників. Із них 12264 — російською (уже 80,3%).

Зараз уся російськомовна література вилучена з відкритого доступу

Бібліотеки громади активно працюють над підготовкою актів на списання російськомовної літератури. До цього підготовлено 44 тисячі примірників документів, але робота триває. Списані документи вилучаються з карткових каталогів та інвентарних книг.

«Кожну книгу беремо в руки, дивимося й приймаємо рішення. Наприклад, медична чи краєзнавча література, для якої сьогодні немає аналогів українською. Такі примірники поки залишаємо в фондах — як виняток. Але жодної дитячої російської літератури не буде! Також не буде жодної дитячої книги з російським перекладом», — пояснює Людмила Онищук.

Суттєво додалося роботи працівникам міської бібліотечної системи після приєднання районної бібліотеки імені Лесі Українки, яка стала філією. Її фонди на 70% складалися з російськомовної літератури — там ніколи не списували.

Зустріч із письменником Максом Кідруком у центральній бібліотеці ім. Юрія Ковальського (жовтень, 2017 рік)

Чимало років міський бюджет не виділяв жодної гривні

Як же відбувається наповнення фондів? Адже сучасна українська література — надзвичайно щедра на цікавих авторів, постійно, навіть в умовах війни, видаються новинки. Виходять також переклади популярних закордонних авторів.

«У період із 1996 по 2015 роки на поповнення фондів не надійшло жодної копійки з міського бюджету. Добре, що тодішнє законодавство дозволяло бібліотекам надавати платні послуги, можна було, деякою мірою, купувати нові книги. Але в 2011 році більшість платних послуг скасували. Залишилися такі, що приносили незначні кошти», — розповідає Людмила Онищук.

У цей час наповнення фондів відбувалося переважно за рахунок надходжень з обласної бібліотеки, яка передавала соціально-значиму літературу, придбану за кошти обласного бюджету.

Український інститут книги запровадив державну програму «Українська книга». Почала надходити сучасна українська література, українські переклади світових авторів

«Але стати учасником таких програм — не так просто. Грантодавці обирають провідні бібліотеки, активні заклади. Ми постійно вдосконалюємося, щоб до таких належати. Наша міська бібліотека є однією з кращих в області, ми активні в Фейсбуці, тому потрапляємо в ці програми», — пояснює директорка.

Слово — цифрам. У 2020 році загалом фонди міської бібліотеки отримали за вищезгаданими програмами 526 примірників. У 2021-му — сумарно 949 (дитяча й доросла література). У 2022-му (література, здебільшого, розподілялася по областях, де не ведуться активні бойові дії) — 819 книг, і ще 41 — місцевих видань соціального значення.

А що ж місцева влада?

Перші 70 тисяч гривень із міського бюджету на закупівлю нових книг для бібліотек витрачено у 2016 році. Придбали 1323 примірники. І тут для читачів маленьке «домашнє завдання»: а пригадайте, хто очолював тоді громаду?

У 2017 році — 100 тисяч грн (1501 примірник).

У 2018 році — нічого.

У 2019 році — 70 тисяч грн (632 примірники — відчутна різниця: книги здорожчали у два рази).

У 2020 році — 49,7 тис. грн (443 примірники).

У 2021 році — знову нічого (якщо ви виконали попереднє «домашнє завдання», то тут знову відбулися зміни очільника громади).

Щоправда, на 2022 рік було передбачено до ста тисяч гривень, але з початком активних бойових дій набула чинності постанова Кабміну, яка забороняла такі видатки. Так само, до речі, як і передплату друкованих видань. Місцеві газети бібліотеки отримують за рахунок спонсорської допомоги.

«Люди, які читають книжки, повинні керувати тими, хто дивиться телевізор» — новітня народна мудрість.

Не кількістю, а якістю!

Саме в такому напрямку повинні працювати бібліотеки, якщо хочуть вважатися сучасними, — переконана Людмила Онищук.

«Ми реєструємо потреби. Тобто, коли до нас звертаються по щось конкретне, а цього немає, то записуємо в журнал. Коли з’являються кошти й купуємо книги, орієнтуємося на звернення, на новинки української й світової літератури. Є можливість замовити літературу, якої в нас немає, через міжбібліотечний абонемент. Загалом мрію, щоб бібліотеки поступово ставали місцями для спілкування, обміну ідеями, вони не повинні бути «німі». А для цього потрібно зручні меблі, дизайн інтер’єру, словом, комфорт і якісне наповнення», — переконана Людмила Онищук.

…Як активний читач і користувач центральної бібліотеки ім. Юрія Ковальського, додам, що вже зараз бібліотечні полиці пропонують широкий асортимент цікавого «читва». Куточок сучасної української літератури наповнений книгами Сергія Жадана, Макса Кідрука, Андрія Кокотюхи, Юрія Даценка, Ірени Карпи, Василя Шкляра, Володимира Лиса, Кузьми Скрябіна, Олександра Ірванця, Любка Дереша, Юрія Іздрика — це мої пріоритети. Є ще й Люко Дашвар, Оксана Забужко, Дара Корній… та багато інших, певен, цікавих по-своєму авторів.

Полиці зарубіжної літератури пропонують новітні українські переклади Стівена Кінга, Чака Поланіка, Джоржда Орвелла, Артура Кларка, детективи, трилери, фантастику, романтику… Навіть є українською найкращий науково-фантастичний роман «усіх часів» — «Соляріс» Станіслава Лема. Це — те, що я шукав. Кожен, певен, теж для себе знайде й відкриє «свого» автора.

«Для поповнення бібліотек громади новими, цікавими україномовними книгами КЗ «Новоград-Волинська міська бібліотека» оголосила благодійну акцію «Подаруй бібліотеці українську книгу». Якщо у вашій домашній бібліотеці є книги, які ви вже прочитали і можете поділитися ними з іншими людьми, зробіть добру справу — принесіть їх, будь ласка, у бібліотеку, де вони знайдуть свого вдячного читача. Незважаючи на всі труднощі, продовжуємо наполегливо працювати на інформаційному фронті на ПЕРЕМОГУ. Все буде УКРАЇНА!» — вірять і закликають бібліотекарі.

Учні 2-А класу гімназії №2 знайомляться зі світом книжок у дитячій бібліотеці ім. Олени Пчілки.

Довідково. Комунальний заклад «Новоград-Волинська міська бібліотека» об’єднує наступні заклади: центральна бібліотека ім. Юрія Ковальського; дитяча бібліотека ім. Олени Пчілки; бібліотека-філія ім. Лесі Українки (колишня районна); міські філії та сільські бібліотеки, що стали філіями після приєднання сіл до громади.

Олег БРЮХАНОВ