Куріння в усьому світі є однією з причин виникнення і розвитку онкологічних, серцево-судинних і легеневих захворювань.
У Європі курять 42% чоловіків і 28% жінок. Спостерігається тривожний зріст пристрасті до тютюну в підлітків у віці від 11-15 років. У Східній Європі куріння є причиною смерті кожного четвертого чоловіка — це найвищий показник смертності від тютюнопаління у світі. В усьому світі з вини цигарки вмирає біля 2 млн. чоловік.
У той час, як визначена кількість дорослих курців відмовляються від куріння або шукають засоби кинути курити, низка курців поповнюється за рахунок молодого покоління. Куріння в дитячому або підлітковому віці, що почалося з психологічних або соціальних причин, нерідко переходить у фармакологічну залежність від тютюну.
На визначеному етапі систематичного куріння його можна розглядати вже не стільки як звичку, скільки як хворобу.
СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ТЮТЮНУ І ТЮТЮНОВОГО ДИМУ
У тютюні і тютюновому димі виявлені численні сполуки, найважливішим серед яких є нікотин, виділений ще в 1809 році з листів тютюну. Коли курець затягується, він вдихає головний потік диму, що складає при курінні цигарок без фільтру — 32%, а з фільтром — 23% загальної кількості диму. Велика частина диму виділяється в навколишнє середовище, де його вдихує людина, котра не курить, — так звані пасивні курці.
Відомо, що 300 компонентів тютюнового диму є біологічними отрутами, а 40 — канцерогенами. Підраховано, що, викурюючи 20 цигарок середньої міцності вагою 0,5 гр, курець вводить у свій організм 0,09 гр нікотину, 0,006 гр синільної кислоти, 369 мл окису вуглецю. При цьому курець дихає повітрям, забруднення якого в 580-1100 разів перевищує санітарні норми.
Виразність токсичного ефекту тютюнового диму залежить від ряду чинників: кількості цигарок, що викурюються, і стажу куріння, сорту тютюну, засобу його переробки, грамів тютюнового диму, глибини затягування і, нарешті, класу цигарок. Тютюнові вироби, що випускаються на території України, належать до числа «високосмолистих» і «дуже високосмолистих», з підвищеною канцерогенною небезпекою.
КУРІННЯ ТА ЗДОРОВ’Я
Куріння є загальновизнаним і достатньо добре вивченим чинником ризику розвитку багатьох хронічних неінфекційних захворювань. Куріння вчиняє несприятливий вплив на всі органи і системи організму. Дані багаторічного дослідження серед чоловіків 50-59 років, виконаного Державним науково-дослідним центром профілактичної медицини, свідчать, що у людей, котрі курять, смертність від усіх причин збільшується в 1,5 рази, від серцево-судинних захворювань — у 2,3 рази, від раку — у 1,5 рази. Оскільки основний шлях надходження тютюнового диму — інгаляційний, перший удар тютюнового диму приймають на себе органи дихання, носова і ротова порожнина. Під впливом куріння тріскається зубна емаль, форсується розвиток карієсу зубів. Куріння викликає зміни в слині, збільшення її виділення, зниження окисно-відбудовного потенціалу. Під впливом куріння зміни дихальних шляхів носять прогресуючий характер, зокрема спостерігається зміна механічних властивостей альвеолярних стінок, втрата еластичності, що веде до розвитку хронічного бронхіту. У 82% випадків хронічного бронхіту головною причиною є куріння.
У тих, хто курить, виявлене зниження вентиляції легень і, таким чином, постачання організму киснем. При цьому спостерігається два види хронічного враження легень: одне веде до гіперсекреції слизу, інше — до закупорки дихальних шляхів. Бронхіальна астма у курців може розвитися в результаті підвищеної чутливості до тютюнового диму. Відомо, що майже третина випадків смерті від раку пов’язана з курінням. Розвиток раку легень, порожнини рота, гортані, стравоходу, печінки, підшлункової залози, сечового міхура зв’язують із курінням. Встановлено, що у курців рак легень розвивається у 10 разів частіше, ніж у тих, хто не курить. Куріння є одним із основних чинників ризику серцево-судинних захворювань як у жінок, так і у чоловіків. Спазм периферичних судин, що виникає під впливом нікотину, відіграє основну роль у розвитку гіпертонічної хвороби в курців. Куріння впливає на частоту судинних уражень мозку, сприяючи порушенню його кровопостачання.
За даними ВОЗ, шкідливий вплив куріння матерів під час вагітності позначається на дітях протягом перших 6 років життя. Діти, чиї матері курили по 10 цигарок у день під час вагітності, мали в середньому ріст менше на 1 см і відставали в школі в порівнянні з контрольною групою. Доведено, що в батьків, які курять, у 2 рази частіше, ніж у тих, які не курять, народжуються діти з уродженими пороками розвитку. Діти, народжені в батьків, які курять, характеризуються уповільненням не тільки фізичного, але й інтелектуального розвитку, пізніше починають читати і рахувати.
Слід підкреслити, що стан хворих, котрі зловживають курінням і страждають захворюваннями різноманітних органів і систем, значно погіршується при одночасному вжитку алкоголю. Сполучення впливу цих двох потужних чинників ризику на людину призводить до більш інтенсивної поразки організму, оскільки куріння й алкоголь посилюють негативний вплив один одного на здоров’я.
Думка про те, що звички, які негативно впливають на здоров’я людини, є його особистою справою, глибоко хибна. Встановлено, що так зване пасивне куріння (або примусове) — вдихання забрудненого тютюновим димом повітря, сприяє розвитку у тих, хто не курить, захворювань, властивих курцям. Причому, пасивний курець, знаходячись в однім помешканні з активними курцями протягом 1 години, вдихає таку дозу газоподібних складових частин тютюнового диму, що відповідна викурюванню половини цигарки.
В усьому світі проводяться заходи щодо боротьби з курінням. Звичайно, вони включають обмеження куріння на робочих місцях, у міському транспорті, кінотеатрах, лікарнях, заборона реклами тютюнових виробів, показ шкоди куріння, підвищення цін на тютюнові вироби, створення медичних кабінетів, де надається спеціальна допомога бажаючим кинути курити.
За останні 20 років у світі створено багато програм з профілактики куріння, основним компонентом таких програм є інформування про наслідки куріння, його фізіологічний ефект. Проте, один факт рекомендується винятково важливим і незмінним — виражене бажання людини кинути курити, наявність у нього твердої волі і неухильної рішучості позбутися від руйнуючого здоров’я, нерідко небезпечного для життя вади — куріння.