Перший рейд, проведений 29 березня цього року новоствореною Новоград-Волинською «Громадою рибалок України», наробив чимало шуму серед нечистих на руку рибалок.
Рейд почали одразу після льодоходу. Того дня побували в селах Чижівка, Вербівка, Маля Цвіля, Заріччя, Ходурки, Курчиця, Городниця, Лучиця, Анастасіївка. Заїжджали на ями, затони, розливи, струмки, канави, тобто, в місця стоянки та нересту риби. Найбільш катастрофічною ситуація була відзначена в  Городниці та Курчиці — побачене просто шокувало рейдовиків. Береги річок просто були всіяні підставками для «павуків», а в багатьох випадках «хватки» стояли без господарів. Хтось спав біля пляшки з горілкою, хтось ховався по кущах. На запитання, що тут робите, відповідали коротко: «Отдыхаю», або: «Збираю сік» (у сосновому лісі!). Можна було зробити висновок, що браконьєри там днюють і ночують.
Потрапляли в поле зору і місцеві «ділки», пропонували домовитись, щоб залишили все як є, але діалогу не вийшло, складалися протоколи. Були бажаючі «порибалити» і з м. Новоград-Волинський. Спіймані на гарячому, кудись дзвонили, комусь скаржилися, а коли хміль трохи почав виходити, — заговорили зовсім по-іншому.
Нова команда захисників водоймищ намагалася кожному браконьєру пояснити, що збереження рибних запасів повинно турбувати кожного, бо з такими темпами незаконного вилову скоро своїм дітям доведеться показувати види риб лише на картинках «Червоної книги». Хтось це розумів, а хтось залишався при своїй власній думці.
Лякали рейдову бригаду й неповнолітні браконьєри, яким теж на все начхати, і замість того, щоб вчити уроки, сидять собі на річці та беруть приклад із дорослих.
Загалом під час першого рейду було вилучено 21 «хватку» і 6 «екранів».
Новоград-Волинська «Громада рибалок України» (С.Слободянин, А.Кудрявцев, В.Скулинець, І.Левченко) і далі бере активну участь у захисті наших водоймищ. 25 квітня був проведений черговий рейд. Участь у цих заходах також узяли: В.Лавренюк, рибінспектор, В.Іванченко, черговий служби охорони громадського порядку, Ю.Козак, дільничний інспектор, старший лейтенант міліції, В.Тимощук, фотокореспондент газети «Звягель-Інформ», а також автор цього матеріалу.
Насамперед перевірили береги Случі в районі Гульська. Поблизу села натрапили на дядечка, котрий саме налаштувався ставити свої «екрани» (3 шт.).
— Я пішов на пенсію. Більше не буду. Та я тільки прийшов, — почав виправдовуватися чоловік.
Однак це його не врятувало, адже навіть перебування із забороненими рибальськими снастями на березі річки автоматично тягне за собою відповідальність.
Після складення протоколу «екрани» тут-таки були вилучені.
Недалеко від місця першої події в поле зору потрапив дерев’яний човен з двома рибалками. Хлопці саме ставили добротну двостінну сітку з капронової нитки. Як пізніше з’ясувалося, це були два неповнолітні брати з Гульська. Шкода їм було розлучатися зі своєю сіткою.
— Чому так її шкода? — поцікавилися.
Один із них відказав:
— Цілу зиму плели.
Двоє хлопців плутались у відповідях. Було очевидно, що вони говорять неправду, називають не свої прізвища. Довелося старшого, котрий є студентом Рівненського водного інституту (!), везти до села, тобто, до його домівки.
А далі почалися дива. Жінка, котра відчинила двері оселі, здивовано зустріла представників міліції і рибнагляду.
— Це ваш син?
— Ні, — селянка крутнула головою.
— А чий?
— Не знаю.
— Він сказав, що тут живе.
Жінка мовчки стенула плечима.
У хаті, лежав прикутий до ліжка чоловік похилого віку. У хлопцеві він також не признав свого сина.
— То куди ти нас привіз?
Хтось запропонував:
— Давайте його в машину і — у відділення! Нехай там розбираються.
Хлопець злякався:
— Добре. Поїхали, я покажу, де живу.
Проте, вдома нікого не було. Довелося їхати на роботу до матері затриманого хлопця, щоб узяти правдиві дані. Матері — сором перед односельцями і клопіт, адже тепер ще доведеться платити штраф за порушення правил рибальської ловлі.
Біля самого села, з сітками в руках, від нас утекли троє браконьєрів. Мабуть, їх уже встигли повідомити про рейдовиків.
У цьому ж населеному пункті, поблизу мосту, зняли з води так звані «безхозні» 4 «екрани» і дві сітки.
В Івашківці увагу привернув чоловік, котрий ходив берегом річки і стежив за нашим авто. Відтак, помивши свої гумові чоботи у воді, заховався за стовбуром берези. Потім верхи на коні проїхав хлопець. Біля хат почали збиратися чоловіки, щось жваво обговорюючи.
Зазначимо, що в цих місцях досить часто ставлять сіті місцеві жителі. Ми не помилилися, коли, спустивши на воду гумовий човен, витягли з води 6 «екранів» і дві сітки.
Коли витягали останню, — до берега підійшов дядько років п’ятдесяти (з собакою). Уважно спостерігав за процедурою вилучення заборонених снастей.
Поцікавилися в нього:
— Ваші сітки?
Наче невдоволено відказав:
— Та якийсь чорт поставив! Я сам хотів їх витягти. — Потім він сердито сказав своєму собаці: — Пішли орати город!
У кінці села, нижче по Случі, виявили ще чотири сітки. Коли почали діставати їх з води, на березі з’явився молодик з біноклем у руках (о як озброїлися!). Вигляд мав незадоволений. За кілька хвилин до нього підійшла жінка.
— Ваші снасті? — звичне запитання.
— Та ні, — якось невпевнено мовив власник оптики. — Це я привів жінку подивитися на лебедів.
Поряд і справді плавала пара цих прекрасних птахів. Однак настрій у пари, котра стояла на березі, був зовсім не лебединий.
Далі курс тримали до села Перемога. Ще здалеку помітили двох хлопців. Вони були зі спінінгами. Але недалеко від них плавали поплавці семи «екранів».
— Ваші?
— Ні. Ми взагалі не знаємо, як ці штуки робити і закидати. Може, це пастухів, котрі пасуть он там корів?
Як кажуть: не спійманий — не злодій. Проте «екрани» забрали ми з собою.
Побували цього дня і в районі Лубчиці, де, за словами рибалок, свавілля чинять браконьєри. Але цього разу там усе було спокійно.
Неподалік шпиталю нас радісно зустріли рибалки-вудочники.
— Молодці, хлопці! — вигукнув один з них. — Може, хоч ви порядок наведете! Прозондуйте ще місцину за пішохідним мостом. Там браконьєр Аркадій сітки постійно ставить.
Біля рятувальної станції молодий чоловік на човні ставив перемет. На нього було складено протокол. Снасть вилучено.
Поблизу пивзаводу з води зняли 9 «екранів». Хто їх поставив, — з’ясувати не вдалося.
Далі перевірили так звану Грабину, що за об’їзною дорогою, Олександрівку, Чижівку. Побували ще в декотрих населених пунктах району. А на завершення рейду всі вилучені снасті були знищені.

Чутки і справді швидко поширилися нашим містом і районом про нову команду, що почала боротися з браконьєрами. Радує, що нарешті знайшлися такі хлопці, котрим небайдужа доля наших водоймищ. Працює бригада на власному ентузіазмі, за власний кошт купує пальне, використовує своє авто. От якби ще знайшлися спонсори та допомогли їм купити добротного човна з двигуном. Робота пішла б оперативніше, браконьєрам не було б коли й дихнути. Рибних запасів у річках та озерах одразу побільшало б. Сподіваємося, що ініціативу нових захисників водних ресурсів не залишать без уваги і всіляко їм сприятимуть. Особливо ті, хто не хоче бачити наші річки, перегороджені кілометровими сітками, вибите в них електровудками все живе тощо.